Швеція має намір внести зміни до конституції для посилення антитерористичного законодавства, що є ключовою вимогою Туреччини для схвалення заявки країни на членство в Північноатлантичному альянсі (НАТО). Як ідеться у заяві парламенту Швеції у середу, 9 листопада, запропоновані зміни дадуть змогу "обмежити свободу зібрань груп, залучених до тероризму".

Очікується, що це питання винесуть на голосування 16 листопада. Якщо депутати парламенту підтримають необхідні поправки, посилений варіант антитерористичного законодавства набуде чинності з 1 січня 2023 року.

Як пояснюють експерти, тоді у Швеції стане легше відкривати справи проти членів забороненої в Туреччині Робітничої партії Курдистану. Раніше Туреччина називала країну "притулком для терористів".

Ердоган не дає "зелене світло" розширенню НАТО

Новий прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон під час свого візиту до Туреччини 8 листопада наголосив, що його країна має намір жорсткіше боротися зі злочинністю і тероризмом. Він запевнив, що Швеція виконає всі свої зобов'язання перед Туреччиною щодо захисту від терористичних загроз, як до свого вступу в НАТО, так і "в майбутній ролі союзника".

Тим часом турецький президент Реджеп Таїп Ердоган хоча й бачить позитивні зміни з боку Швеції, все ще не готовий дати "зелене світло" розширенню НАТО. На зустрічі зі шведським прем'єром він заявив, що чекає більшого прогресу від зустрічі представників Туреччини, Швеції та Фінляндії, яку заплановано провести в Стокгольмі наприкінці листопада.

Напередодні, 6 листопада, у Стокгольмі заявили, що новий уряд Швеції дистанціюється від курдських повстанців у Сирії, щоб отримати схвалення Туреччини на вступ до НАТО.

Процедура прийому Швеції та Фінляндії в НАТО

На тлі повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну Швеція та Фінляндія в травні відмовилися від традиційного нейтралітету і подали заяви на вступ до НАТО. Альянс запустив процедуру прийому наприкінці червня, після того як Ердоган зняв заперечення проти приєднання двох країн до блоку.

Туреччина вимагала від Швеції та Фінляндії видачі ймовірних курдських екстремістів і підозрюваних у причетності до спроби державного перевороту 2016 року. Пізніше Ердоган звинуватив Швецію в невиконанні даних обіцянок.

На початок листопада 28 з 30 держав-членів НАТО, зокрема й Німеччина, погодилися на прийом Швеції та Фінляндії. Документи про їхній вступ мають ратифікувати всі члени Альянсу. Тільки після цього обидві північноєвропейські країни будуть захищені статтею 5 Статуту НАТО, яка закріплює принцип колективної оборони.