Росії бракує озброєння, а на складах зберігаються запаси з радянських часів. Їхня техніка не здатна конкурувати із сучасною зброєю. Докладніше про вплив західних санкцій на ВПК РФ - у матеріалі РБК-Україна.

Плануючи повномасштабний напад на Україну, Росія розраховувала на бліцкриг. Кремлівська пропаганда, слідуючи методичці уряду, давала на реалізацію "спецоперації" три дні. У РФ не очікували настільки потужних санкцій Заходу і тим більше не планували витрачати на війну багато зброї.

Тепер через сім місяців з початку наступу, коли російські війська не досягли значних успіхів в Україні, в Кремлі змушені оголошувати мобілізацію. А в хід пішли навіть радянські танки з музеїв. Очевидно, що російський військово-промисловий комплекс не був готовий до такого.

У хід йдуть одні "старі"

Багато років більшість держав, які займаються розробкою зброї, робили акцент на її модернізації, а не на створенні чогось принципово нового. При цьому замкнутого циклу виробництва всіх видів озброєнь не має майже ніхто. Країни, як правило, співпрацюють одна з одною, продаючи та купуючи розробки.

Росія не була винятком. Маючи досить потужну радянську базу військової промисловості, практично вся модернізація проводилася все одно за рахунок країн-партнерів.

Ситуація почала змінюватися у 2014 році, після того, як Росія окупувала Крим і розпочала війну на Донбасі. За 8 років, включаючи останні півроку великої війни, західні країни запровадили проти РФ понад 11 тисяч санкцій.

Частина з них стосується саме ВПК. ЄС, наприклад, заборонив фінансування кількох оборонних концернів РФ та ввів ембарго на імпорт та експорт зброї до Росії та заборону на експорт технологій для військового використання.

Кремль відповів так званими "симетричними заходами". У російське суспільство щільно увійшов термін "імпортозаміщення". Воно торкнулося всіх сфер, включаючи військово-промисловий комплекс. Спочатку заявлялося, що у техніці необхідно замінити 715 компонентів. Спочатку відомства публікували звіт про кожен розроблений аналог, а потім закрили список.

Проте певні факти ввезення європейської зброї до Росії все ж таки фіксувалися. В однієї лише Італії в період з 2015 по 2022 рік РФ закупила зброї на 22 мільйони євро. Окремі ЗМІ зазначали, що за роки гібридної війни на сході України в Росію постачали бомби, ракети та гармати. При цьому близько 78% загального обсягу "товару", що ввозиться, поставляли французькі та німецькі фірми.

Із початком повномасштабного наступу Росії на Україну ситуація змінилася. Санкції стали жорсткішими, з'явилися вторинні заходи, які почали застосовувати до країн, які допомагають РФ. У російського ВПК почалися складні часи.

Із чим у росіян проблеми?

Одна з найважливіших комплектуючих практично будь-якої військової техніки - мікрочіпи. Вони встановлені у тактичних радіостанціях, системах наведення для високоточних ракетних ударів, безпілотниках, ППО тощо. У РФ на сьогоднішній день немає необхідних потужностей для виробництва електронних компонентів, тому військова техніка РФ оснащена західними комплектуючими, про що повідомляють дослідники Британського Королівського інституту об'єднаних служб.

Наприклад, блок наведення високоточних ракет 9М727, деякі з яких були випущені на територію України, зроблено американськими компаніями. Така сама ситуація і з ракетою Х-101. Нею Росія била, зокрема, по Києву. Ракета має головку самонаведення і, як вважається, здатна змінити ціль, коли вже знаходиться в польоті. Один її запуск обходиться російським платникам податків у 13 млн доларів. Левова частка з цієї суми була віддана на закупівлю 31 комплектуючої із США.

Ще більш цікавими є справи з російськими БПЛА "Орлан". Камера безпілотників випускається фірмами Sony або Canon, і встановлена на приводі американської компанії Hextronik. Система управління заснована на мікроконтролері швейцарського підприємства, а двигун є розробкою Японії. З російського виробництва в "Орлані", мабуть, корпус та пластикова пляшка, в якій знаходиться пальне.

Модернізація російського озброєння зазвичай залежала від західних розробок. Сама ж база ВПК РФ складається в переважній більшості з радянської техніки - не високоточної. Розробляючи її, інженери робили акцент на можливості масованих обстрілів. Іншими словами, та сама система залпового вогню повинна вміти випустити якомога більшу кількість снарядів, без урахування шкоди, що завдається.

Про те, що конкурентоспроможність російському озброєнню забезпечують західні розробки, говорить і військовий експерт Владислав Селезньов. Вся електроніка, яка необхідна майже кожному типу озброєння, - те, що не виробляється в Росії.

"Це чіпи, це блоки управління, електронні плати, які відповідають за ту найвищу технологічну складову російської зброї, яка розхвалена різноматними способами російською пропагандистською машиною", - сказав Селезньов у коментарі РБК-Україна.

Сьогодні ж, незважаючи на те, чим окупанти обстрілюють Україну, можна зробити висновок, наскільки вдалим було "імпортозаміщення" озброєння. Наприклад, якщо дивитися на те, що в Росії взагалі можуть виробляти у замкнутому циклі.

"Якщо ми ведемо мову про ракети для реактивних систем залпового вогню, той же "Град", "Смерч", ці боєприпаси до зброї вони можуть виробляти з тієї простої причини, що там не потрібно високоточних, високотехнологічних рішень", - розповів Селезньов.

Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко у коментарі РБК-Україна зазначив, що, крім ракет для РСЗВ, у Росії можуть самостійно виробляти бронетехніку - БМП-1 та танк Т-72. Але вже без сучасних компонентів.

"Це старі машини, вони не мають, наприклад, лазерних далекомірів, приладів нічного бачення, інших функцій, які вони закуповували у Франції, Італії чи Німеччині. Зараз їм цього не продають, тому вони в Росії вирішили зробити відкат. Наприклад, вони випускали БМП-3, яка була набагато сучаснішою. Наразі вони зробили відкат на БМП-1", - розповів Мусієнко.

Ще в Росії можуть у необмеженій кількості робити патрони. Але на цьому список виробленого у замкнутому циклі на потужностях РФ закінчується. Тому окупаційні війська забезпечили тим, що у Росії досі багато - радянськими запасами.

В останні кілька місяців прифронтові території України обстрілюють переважно із зенітно-ракетних систем типу С-300. Спочатку ракети призначалися для повітряних цілей, але росіяни перепрофілювали їх для ударів по землі. Все це робиться для того, щоб у будь-який спосіб зберегти високу щільність артилерійських обстрілів.

При цьому слід розуміти, що радянських запасів у Росії багато, про що говорить представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов. За його словами, боєприпаси застарілі, але це не означає, що вони не завдадуть шкоди.

"Перенацілювання тих же С-300 на наземні цілі говорить про те, що інші засоби закінчуються, але ракет С-300 у Росії насправді дуже багато. Багато заліза, багато техніки, багато боєприпасів. Не закінчаться вони швидко в Росії", - зазначив Юсов у коментарі РБК-Україна.

Водночас, ракети вищого класу типу "Онікса", "Іскандера", "Кинджала" в Росії виготовляти не можуть - для цього немає необхідних потужностей. Іншими словами, озброєння, якого досить багато в запасах у російського ВПК, більше підходить для терору мирного населення. А не для ефективної боротьби проти армії, озброєної за сучасними стандартами. Тому у РФ вирішили просити допомоги у тих, хто все ще підтримує з ними видимість дипломатичних відносин.

З ОДКБ по нитці

Вже за кілька місяців після початку повномасштабної війни міжнародні розвідки стали фіксувати спроби Кремля домовитися з країнами, що входять до ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку - ред.) про постачання зброї чи комплектуючих.

Українська розвідка періодично повідомляє, що Росія просить допомоги. За останньою інформацією, у Кремлі випрошують боєприпаси у країн Центральної Азії. За словами Юсова, цей факт говорить про одне - РФ потребують вже навіть не модернізованої зброї, якої на балансі ОДКБ практично немає, а хоча б якоїсь.

"Йдеться про боєкомплекти РСЗВ "Град", про артилерійські снаряди для "Піонів", двигуни для БМП і так далі. Це означає, що країна-агресор насправді має труднощі з поповненням", - сказав Юсов у коментарі РБК-Україна.

У цьому звернення з боку РФ не завжди може увінчатися успіхом для самої РФ. Загалом така ситуація і відбувається - країни або вже нічого не мають, або відмовляють із різних причин.

"Там нема про кого розмовляти. Лукашенко те, що мав - дав. Киргизстан і Таджикистан точно не будуть зброю віддавати, бо між собою воюють, Вірменія надула губи, ОДКБ "кинув" її, вона нічого РФ не даватиме, Казахстан займає дуже мудру китайську позицію і, відповідно, від нього навряд чи щось зможуть отримати російські військові", - упевнений Селезньов.

У розвідці зазначають, що країни, які Володимир Путін сприймає як найближчих союзників, свідомо утримуються від прямої підтримки Росії - вони бачать, що відбувається на фронті, а ніхто не хоче допомагати слабким.

"Поки що Путін сам. Навіть Лукашенко вже на такому широкому шпагаті сидить, що багато гімнастів можуть позаздрити", - зазначив Юсов.

Північна Корея не здатна задовольнити запити Росії в повному обсязі і все, чим вона може допомогти, за словами Юсова, - це корейці. І то виключно як дармова робоча сила. До речі, країни ОДКБ не змогли надати підтримку РФ та відрядити на український фронт свої армії. Ті кадрові військові інших національностей, яких ловлять наші війська на території України, служать у ЗС Росії.

"Поки що говорити про системну співпрацю Таджикистану чи Киргизстану у кадрових питаннях з Росією ми не можемо. Але пошуки тривають, я думаю, географія може розширюватися", - додав представник української розвідки.

Одним із сильних умовних "друзів" Росії залишається Китай. Має потужну військово-виробничу базу, модернізоване озброєння і великі запаси комплектуючих. Але Китай допомагати РФ не поспішає, незважаючи на звернення Володимира Путіна. Щонайменше через небажання потрапити під міжнародні санкції.

Економіка Китаю дуже щільно пов'язана з Європою та США - китайські компанії інтегровані в європейські та американські ринки та отримують там прибутки набагато більші, ніж можуть у перспективі отримати від постачання зброї РФ.

"Є вторинні санкції. США ж попередили, якщо якісь країни постачатимуть зброю для Росії, нарвуться на вторинні санкції. Звичайно, країни не ризикуватимуть. На Росії вони заробляють мільйони, а на світі мільярди", - сказав у коментарі РБК-Україна член фінансового комітету Ради Ярослав Железняк.

Вторинні санкції стають серйозною загрозою для всіх, хто намагається допомогти Росії. На думку Селезньова, той самий Іран, який поставив Кремлю дрони-камікадзе, за підсумком матиме певні проблеми, пов'язані з дією пакету вторинних санкцій. Також у РФ намагалися налагодити постачання з Індії, яка у свій час закуповувала російську зброю у великих кількостях, але і з цим теж не склалося.

Таким чином, усе, на що залишається розраховувати Росії для поповнення своїх запасів, - це контрабанда. Але й на неї покладатися не доводиться - нелегальне ввезення не здатне задовольнити потреби Кремля у озброєнні.

"Питання просто в обсягах. Якщо їм вдаватиметься закупити на 20-30 мільйонів на рік в обхід вторинних санкцій, це одна історія. А от якщо їм вдасться закуповувати на 2-3 мільярди, це вже зовсім інша історія. Це зовсім інше співвідношення загроз", - вважає Мусієнко.

У РФ також не залишають спроб мобілізувати, окрім громадян, власний ВПК. Як стверджує Селезньов, міністр оборони Сергій Шойгу у свій час їздив у регіони і активно вмовляв військові підприємства "віддатися справі перемоги". Керівників профільних заводів намагаються переконати, як важливо збільшити обсяги виробництва товарів військової номенклатури.

"Але для російської військової машини одних умовлянь недостатньо. Тут має працювати система в комплексі, а сталінські методи управління пішли в минуле разом зі смертю Сталіна", - додає Селезньов.

У комплексі з ВПК дуже добре має працювати фінансовий сектор. В ідеалі уряд робить державне замовлення та платить за виконання цього замовлення гроші. У Кремлі завдання ускладнюється тим, що цих грошей немає. За інформацією Bloomberg , фінансовий сектор РФ втратив сотні мільярдів доларів прямих збитків від санкцій США та Європи. Крім цього, близько 300 млрд доларів золотовалютних резервів РФ заморожено.

Поки що Росія все ще має чим обстрілювати українські території. Санкції, які запровадили західні та деякі азіатські країни, безумовно, працюють, але важливо збільшувати їхню потужність, тиск на російську економіку та сектор військової промисловості. І, звісно, закривати та не дозволяти утворюватися брешам у санкційній політиці. Іншими словами, треба залишити Росію з тим, що вона має - стару зброю, яка не витримує конкуренції.