З відновленням ядерних переговорів у Відні прірва, що розділяє Іран і США, ще більше поглибилася, заявляють дипломати Європейського Союзу.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Bloomberg.

За останні місяці з'явилося щонайменше два нових питання, пов'язаних з ядерною програмою, що збільшило список перешкод на шляху до її реалізації до шести-семи, цитує видання посадовців ЄС, знайомих з ходом переговорів, які поновилися у Відні в четвер.

За їхніми словами, технічно ці перешкоди можуть бути усунуті протягом 72 годин, але в разі ухвалення політичних рішень на високому рівні як у Тегерані, так і у Вашингтоні, хоча обидві столиці не демонструють бажання компромісу.

Зазначається, що перспективи укладення угоди, яка могла б полегшити глобальну енергетичну кризу, поки що невизначені. Угода 2015 року була розроблена для обмеження ядерної діяльності Ірану й водночас для стимулювання його економіки. Будь-яке відновлення угоди могло б дати можливість Ірану, який посідає друге місце у світі за запасами природного газу й четверте - за запасами нафти, збільшити виробництво та експорт енергоносіїв.

ЄС упродовж п'ятнадцяти місяців виступає посередником у переговорах між спеціальним посланцем США Робертом Меллі та його іранським колегою Алі Багері Кані. Тегеран відмовився від прямих переговорів, відколи адміністрація Дональда Трампа у 2018 році розірвала угоду й знову запровадила каральні санкції.

У відповідь Іран активізував свою ядерну діяльність і обмежив міжнародний моніторинг.

Тегеран висуває до МАГАТЕ вимогу припинити розслідування багаторічної ядерної діяльності, що стало одним з ключових питань на переговорах.

Водночас європейські дипломати вбачають можливості для відновлення переговорів. Іран відмовився від вимоги до США скасувати санкції проти його Корпусу вартових ісламської революції та більше не наполягає на гарантіях Вашингтона його щодо його послідовності в підтриманні угоди.

Сторони досягли прогресу щодо конкретних компенсацій Ірану навіть у тому разі, якщо нова адміністрація США або Конгрес знову відмовиться від неї.

«Простір для додаткових значних компромісів вичерпано, - написав минулого тижня глава зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель у Financial Times. - Зараз я поклав на стіл текст, у якому в точних деталях розглядається як скасування санкцій, так і необхідні кроки в ядерній сфері».

Навіть якщо нинішні переговори знову зірвуться, навряд чи Іранська угода буде оголошена мертвою, вважають посадовці ЄС. За їхніми словами, це не відповідає інтересам жодної зі сторін, тому найбільш імовірним результатом може стати продовження невизначеності.

Іранська ядерна угода була укладена 2015 року під час президентства Барака Обами у форматі P5+1 (п'ять постійних членів РБ ООН, а також Німеччина із залученням ЄС).

Тегеран припинив виконання ядерної угоди після того, як США у 2018 році вийшли з неї та почали тиснути на Іран за допомогою нових жорстких санкцій.