Збереження облікової ставки на рівні 15,5% річних на засіданні 23 липня підтримали всі 11 членів комітету з монетарної політики Національного банку України (КМП НБУ), йдеться у підсумках дискусії, оприлюднених на сайті центробанку в понеділок.

"Учасники дискусії погодилися, що з огляду на повільніше, ніж очікувалося, фактичне зниження інфляції та реалізацію низки проінфляційних чинників (які змістили досягнення цілі з інфляції на 2027 рік, але в межах горизонту політики) НБУ варто довше зберігати достатньо жорсткі монетарні умови", - йдеться у пресрелізі на сайті НБУ у понеділок.

Члени КМП вважають поточний рівень монетарних умов достатнім для стійкого зниження інфляції до цільового рівня. На це вказують ознаки послаблення фундаментального цінового тиску, стабільність валютного ринку та контрольовані очікування щодо курсу й інфляції. Опитування, зокрема серед учасників фінансових ринків, свідчать, що утримання облікової ставки на рівні 15,5% є очікуваним і виправданим, тож таке рішення не зашкодить довірі до монетарної політики.

"Кілька членів КМП зауважили, що за поточних умов НБУ міг би навіть додатково посилити процентну політику для швидшого приведення інфляції до цілі, однак саме збереження облікової ставки на рівні 15,5% забезпечує оптимальний баланс між цілями зі зниження інфляції та підтримкою економічного зростання", - вважають учасники дискусії.

Зазначається, що оновлений прогноз передбачає досягнення інфляційної цілі 5% у межах трирічного горизонту, що відповідає принципам гнучкого інфляційного таргетування. Утримання ставки на рівні 15,5% замість жорсткішого сценарію не чинитиме додаткового тиску на кредитування, яке продовжує зростати завдяки високій конкуренції банків за надійних позичальників.

"Так, кумулятивний приріст чистих гривневих кредитів бізнесу з початку року становить близько 20%. Це підтримує економічне відновлення", - йдеться в пресрелізі.

Один із учасників дискусії зазначив, що незначне підвищення ставки зараз не пришвидшить дезінфляцію, а досягнення цілі 5% у 2026 році потребувало б суттєвого посилення політики з втратами для економіки. Альтернативне зміцнення гривні через інтервенції створює ризики вичерпання резервів і девальвації.

Такі дії суперечили б принципам гнучкого інфляційного таргетування. Оскільки очікування залишаються контрольованими, підстав для посилення ставки немає.

"Двоє учасників дискусії також зауважили, що підвищення облікової ставки наразі було б передчасним, адже баланс ризиків, попри посилення короткострокових загроз, у середньостроковій перспективі має високу імовірність поліпшення", - зазначає НБУ.

Сприяти уповільненню інфляції може розширення пропозиції продуктів харчування - зокрема, завдяки кращому, ніж очікувалося, урожаю пізніх овочів і фруктів та зростанню виробництва м'яса на тлі сприятливої зовнішньої кон'юнктури, вважають вони.

Важливим стримувальним чинником також залишається конвергенція внутрішніх цін із європейськими, що посилилась останніми роками. Тож окремі члени КМП припускають, що інфляція у 2026 році може бути нижчою за прогноз НБУ, що зменшує доцільність підвищення ставки зараз і відкриває більше простору для майбутніх рішень з монетарної політики.

"З останньою думкою не погодилися двоє інших членів КМП, які вважають, що в середньостроковій перспективі проінфляційні ризики також переважать", - йдеться у пресрелізі.

Окрім можливих нових втрат від війни, ключовим викликом залишається забезпечення зовнішнього фінансування на тлі геополітичної невизначеності. Україні слід активно працювати з МВФ та іншими партнерами. Серед додаткових інфляційних ризиків - завершення преференцій з ЄС, зміцнення євро та зростання імпорту енергообладнання через атаки на інфраструктуру.

Один із членів КМП наголосив, що зниження ставки зараз виглядало б як необґрунтований оптимізм, адже очікування все ще перевищують ціль НБУ. Він підкреслив важливість не лише збереження ставки, а й чіткої комунікації готовності до дій у разі нових ризиків, а також послідовної політики на валютному ринку задля стабілізації очікувань.

"Члени КМП очікують на відновлення циклу пом'якшення процентної політики до кінця року, однак з огляду на зміни в балансі ризиків для цінової динаміки схиляються до помірнішого й повільнішого зниження облікової ставки, ніж припускали раніше", - наголошує НБУ.

Учасники дискусії вважають, що до пом'якшення монетарної політики можна буде повернутись ближче до IV кварталу 2025 року - за умови стійкого зниження інфляції та чітких перспектив фінансування.

З огляду на повільніше зниження інфляції та проінфляційні ризики, більшість очікує ставку 14,5% на кінець 2025-го та її поступове зниження до 12,5% у 2026-му. Деякі учасники не виключають і швидшого пом'якшення, інші - потреби у жорсткішій політиці. Швидкість змін залежатиме від нової інформації та реалізації ризиків.

Як повідомлялось, 24 липня 2025 року правління Нацбанку ухвалило рішення вчетверте зберегти облікову ставку 15,5% річних. Це, на думку регулятора, підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме подальшому послабленню цінового тиску.