Кількість інвестиційних угод на українському ринку в 2024 році зросла до 174 порівняно із 91 - роком раніше, такі дані наводить Українська асоціація венчурного капіталу (UVCA) у підготовленому нею огляді "Десятирічна ретроспектива інвестиційного ландшафту України".

"Подальше відновлення інвестиційного ринку. Закрито "угоду десятиліття" із загальним обсягом інвестицій понад $1 млрд (Lifecell + DATA group + Volia). Угоди в секторі оборонних технологій відіграють ключову роль у венчурних угодах", - констатуються ключові події минулого року.

На думку UVCA, в 2023-2024 рр. інвестиційний ринок України увійшов у стадію адаптації та відновлення: кількість угод зростає, але середній розмір угоди менший.

Згідно з даними асоціації, обсяг угод 2024 року зріс не так суттєво, як їх кількість, - з $1,7 млрд до більш ніж $1,8 млрд.

Найкращим, піковим роком для українського інвестринку, згідно з оглядом, залишається довоєнний 2021 рік - 216 угод на суму $2,7 млрд, серед яких - великі угоди в IT, енергетиці та сільському господарстві. Всього ж за період 2014-2024 рр. було укладено понад 1400 угод на загальну суму $8,8-9,2 млрд, йдеться в огляді.

"Попри виклики, інвестиційна екосистема України залишається стійкою. Ми продовжуємо спостерігати адаптивність серед стартапів, ще більшу увагу до інновацій та зростання інтересу міжнародних інвесторів, особливо в секторах з високим потенціалом, таких як відновлювана енергетика, оборонні технології та штучний інтелект. Звичайно, доступ до капіталу залишається ключовим викликом і відновлення довіри інвесторів - це те, над чим ми всі повинні працювати разом", - наводяться в огляді слова партнера-засновника Argentem Creek Partners, керівника регіону EMEA&Asia Джона Паттона. Ця компанія декларує, що за роки роботи в Україні інвестувала більш ніж $600 млн в логістику, сільське господарство, металургію та гірничодобувну промисловість.

Зазначається, що в описане десятиліття інвестиційній екосистемі України бракувало інституційних партнерів-лідерів (LP) - два порівняно із п'ятьма в середньому для країн Центральної та Східної Європи (CEE) - та спостерігався обмежений інтерес з боку регіональних та глобальних фондів, що призвело до недостатнього інвестування в Україну. В результаті в країні значно менше активних керуючих фондами відносно ВВП порівняно з регіональними показниками, головним чином через брак доступного інституційного капіталу для місцевих гравців приватного капіталу (PE) та обмежену присутність регіональних та глобальних фондів.

В той же час після початку повномасштабної російської агресії багато місцевих команд залишалися активними та зараз залучають орієнтовані на Україну кошти приватного капіталу. Українські PE-фонди дотримуються диверсифікованих стратегій у кількох галузях, охоплюючи не лише технології, а й сільське господарство та харчову промисловість, інфраструктуру, "зелену" енергетику, промисловість та інші сектори, що мають вирішальне значення для реконструкції та економічного розвитку України, йдеться в огляді.

Згідно з ним, минулого року частка внутрішніх угод (і покупець, і продавець з України) зросла до 53,1% з 51% роком раніше, угод з українським покупцем та іноземним продавцем - до 20,4% з 12,8%, тоді як частка угод з іноземним покупцем та українським продавцем впала до 26,5% з 36,2%.

Загалом за період війни частка внутрішніх інвестицій (за кількістю угод) зросла до 55% з 40% у 2014-2021 рр., тоді як інвестицій як зі США, так і з ЄС скоротилася до 17% з 22%, а з інших країн - до 11% з 16%.

Стосовно галузевого розподілу повідомляється, що після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році відбулося різке збільшення інвестицій в оборонні технології (дрони, системи зв'язку, кібербезпека, програмне забезпечення для управління військами тощо), а також зафіксовано підвищену увагу до енергетичної безпеки - зростання інвестицій у відновлювані джерела енергії, системи зберігання енергії та виробництво газу.

Окрім того, стійким залишився інтерес до сільськогосподарського сектору, який продовжував залучати інвестиції, але з акцентом на логістику, переробку та експорт, тоді як в інших секторах відбулося зниження активності: інвестиції в нерухомість, роздрібну торгівлю та інші некритичні сектори впали.

Як приклад UVCA наводить угоди з Swarmer, BAVOVNA, Himera Radios, Buntar Aerospace (всі - MilTech), проєкти ДТЕК, проєкти OKKO Group в вітроенергетиці, інвестиції Dragon Capital у пікові газові та акумуляторні системи накопичення енергії.

Асоціація додає, що точні цифри інвестицій в MilTech важко оцінити через непублічний характер багатьох угод, але, за деякими оцінками, вони перевищили $200 млн у 2022-2024 рр.

"Незважаючи на війну, ІТ-сектор зберіг свою привабливість і слугував притулком для деяких інвестицій. Приклади: угоди з Grammarly, Creatio, Allset та придбання українських ІТ-компаній іноземними компаніями (наприклад, придбання Intellias Digitally Inspired)", - йдеться також в огляді.

Згідно з ним, частка угод (за сумою) в IT та телекомі у 2022-2024 рр. зменшилася до 35% з 46% в 2021 році, в АПК - до 12,5% з 17,6%, тоді як в енергетику зросла до 17,6% з 7,5%, в MilTech - з 0,5% до 8%, а в будівництві та нерухомості залишилася на рівні 12,5%, як і в інших секторах.

UVCA - некомерційна організація зі штаб-квартирою в Києві (Україна) та офісами в ЄС (Варшава, Брюссель) та США (Вашингтон). Її було засновано у 2014 році з семи членів, а наразі кількість її учасників перевищує 50. Наглядову раду UVCA очолює керуючий партнер AVentures Capital Андрій Колодюк, а CEO є Дмитро Кузьменко.