Національний банк України планує провести пілотний проєкт з випуску в обіг власних цифрових грошей - е-гривень.

Про це НБУ повідомив у відповідь на запит ЕП.

"Наразі ми плануємо, що пілотний проєкт відбудеться у 2025 році, але є низка факторів, які можуть мати вплив на зміну цих термінів.

Зокрема потрібно враховувати готовність учасників фінансового ринку брати участь в зазначеному пілоті, а також визначити технологічного партнера, що надасть для тестування е-гривні своє технологічне рішення, яке відповідатиме вимогам Національного банку та архітектурі е-гривні, й здійснити налаштування відповідної інфраструктури", - зазначають у регуляторі.

Тестування е-гривень відбуватиметься у відкритому середовищі з реальними користувачами та надавачами платіжних послуг. Тобто, скористатися електронною формою гривні зможуть усі охочі. В основі е-гривень лежатиме технологія DLT (Distributed Ledger Technology).

"Ціллю пілоту є тестування е-гривні для визначення технологічних перспектив виконання функцій грошей, задоволення потреб користувачів платіжних послуг та перевірка гіпотез щодо програмованості", - додають у Нацбанку.

Що таке цифрові гроші?

Е-гривня - це український аналог цифрової валюти центрального банку (CBDC). Це третя форма грошей, яка існуватиме разом з готівкою та коштами на банківських рахунках (безготівкою). На відміну від останніх, електронні гроші не потребуватимуть посередників (таких як банки або небанківські фінансові організації), а будуть прямими зобов'язаннями центрального банку (як і готівка), хоча існуватимуть у цифровій формі.

Особливістю CBDC є можливість їхнього програмування центральними банками. Наприклад, ці кошти можна запрограмувати так, аби за них можна було купувати лише певний тип продукції або оплачувати лише визначений перелік послуг.

В Україні вже неодноразово запроваджували програми економічної підтримки у формі виплати коштів, які мали конкретне цільове призначення (наприклад, єПідтримка). Наразі таке "програмування" досягається завдяки обмеженням банків, які накладаються на спеціальні рахунки, на які і надходять цільові виплати.

Ще один приклад програмування CBDC - можливість встановлення певного процента на залишки коштів. Наприклад, таким чином центральний банк може стимулювати людей не витрачати одразу, що може зменшувати інфляційний тиск. Або ж навпаки, центральний банк може запрограмувати гроші так, що вони зникнуть через певний проміжок часу, аби стимулювати людей активніше робити покупки та сприяти економічному зростанню.

Що відомо про е-гривню?

Україна була однією з перших держав світу, які почали тестувати власні CBDC. У вересні-грудні 2018 року провели перші практичні випробування. Тоді спільно з компаніями-партнерами проєкту НБУ створив ціле середовище функціонування е-гривні, у якому користувачі - працівники Нацбанку - могли переказувати один одному кошти, поповнювати рахунок мобільного тощо.

В межах пілотного проєкту випустили 5443 е-гривні. З ними проведено 208 операцій переказу між е-гаманцями, 82 - поповнення, 42 - обміну е-гривень на безготівкові гроші, 40 - донатів та 19 - поповнення мобільного рахунку (оператора LifeCell).

Раніше НБУ анонсував проведення відкритого тестування, участь у якому міг би взяти кожен охочий, а не лише працівники Нацбанку. Очікувалося, що цей пілотний проєкт мав стартувати вже наприкінці 2024 року. Проте наразі його проведення відтермінували на наступний рік.

У Нацбанку зазначили, що наразі продовжують пошуки технологічного рішення для проведення пілоту.

"Технологічне рішення має відповідати бізнес-вимогам Національного банку, зокрема забезпечити виконання е-гривнею функцій грошей, задовольняти потреби користувачів платіжних послуг та надавати можливість програмування платіжних операцій за допомогою смартконтрактів. Відповідно до цих заходів Національний банк комунікує з різними компаніями, які постачають технологічні рішення - як з іноземними, так і з України", - пояснюють в НБУ.

Крім цього, Нацбанк створив спеціальну електронну скриньку для зв'язку з командою проєкту "Е-гривня" та надання пропозицій: [email protected]