Гривня є єдиним законним засобом платежу в Україні, і це залишається принциповою позицією Національного банку України, тоді як криптовалюта таким засобом не є, і необхідне законодавче врегулювання ринку віртуальних активів, заявив глава НБУ Андрій Пишний.

"Криптовалюту ми не розглядаємо як законний засіб платежу. Чи працюємо ми над цим викликом? Так, працюємо", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

За його словами, відбулося кілька технічних місій Міжнародного валютного фонду (МВФ), метою яких було глибоке вивчення різного досвіду і напрацювання комплексних пропозицій щодо законодавчого врегулювання ринку віртуальних активів, які врахували б європейський досвід і вимоги щодо фінансового моніторингу.

Пишний вважає, що із запровадженням ліміту на P2P-перекази у 150 тис. грн на місяць із 1 жовтня 2024 року недобросовісні особи активніше використовуватимуть криптоактиви у своїй діяльності, і обсяг операцій із криптоактивами зросте.

"Тому розуміємо, що крок за кроком, принаймні в частині мандата Національного банку, ми маємо створити максимально прозорі та зрозумілі правила гри на цьому ринку", - зазначив він.

На його думку, сьогодні ринок віртуальних активів - це те, що "насподі" і здебільшого обслуговує тіньовий обіг та схеми оптимізації.

"Я розумію, що це вимагає від нас і від інших стейкхолдерів відповідної реакції. Зокрема, з нашого боку ми посилили регуляції щодо фактів безліцензійної діяльності, яка часто-густо пов'язана з функціонуванням саме ринку віртуальних активів", - зазначив голова Нацбанку.

Він додав, що ухвалення в цілому 8 жовтня закону №11043 про вдосконалення функцій НБУ з державного регулювання ринків фінансових послуг дасть змогу Нацбанку ще краще налаштувати його механізми регулювання для попередження зловживань у платіжних операціях. Крім цього, центробанк має намір поліпшити взаємодію з іншими стейкхолдерами, такими як Міністерство внутрішніх справ, Державна податкова служба.

Пишний також констатував, що зараз немає готового рішення про законодавче врегулювання ринку віртуальних активів, під яким міг би підписатися Національний банк.

"Тож маємо разом з колегами з інших інституцій критично переосмислити цю ситуацію і, проаналізувавши вже напрацьоване, сфокусуватися над пошуком оптимальних рішень для оновлення законодавства. Робота над цим також триває", - наголосив голова НБУ.