Національний банк України (НБУ) розуміє проблеми, з якими стикається бізнес через чинні ліміти на зовнішні валютні перекази, однак, як і раніше, вважає за креще поступове зняття обмежень для всіх, ніж видачу індивідуальних дозволів.

"Національний банк розуміє проблеми, з якими стикаються суб'єкти господарювання через наявні валютні обмеження. (...) Надання ж індивідуальних дозволів окремим компаніям вимагатиме витрачання обмеженого ресурсу країни, що може суттєво підважити спроможність Національного банку формувати передумови для пом'якшення валютних обмежень для всіх", - відповів регулятор на запит агентства "Інтерфакс-Україна".

Центробанк зазначив, що в Меморандумі про економічну та фінансову політику в межах 4-го перегляду програми розширеного фінансування (EFF) з Міжнародним валютним фондом (МВФ) передбачено, що рішення НБУ щодо надання індивідуальних дозволів мають відповідати Стратегії та цілям забезпечення макроекономічної, фінансової і зовнішньої стабільності, і ухвалюватимуться у випадках виняткової важливості для держави у воєнний час.

"З огляду на це Національний банк ухвалюватиме рішення щодо подальших кроків з пом'якшення валютних обмежень з урахуванням їхньої етапності згідно з Дорожньою картою, а також з дотриманням ключових принципів Стратегії і лише тоді, коли будуть сформовані належні передумови їхньої реалізації", - наголосив НБУ.

Регулятор додав, що поточна ситуація в економіці України та на фінансових ринках вимагає значної виваженості під час ухвалення рішень, які можуть вплинути на макроекономічну стабільність.

"НБУ є послідовним у проведенні своєї політики, спрямованої на виважене прийняття рішень, які б ґрунтувалися на комплексному аналізі впливу відповідних операцій на стан грошово-кредитного ринку, включаючи рівень міжнародних резервів України", - йдеться у відповіді.

"З одного боку це необхідно, щоб зберегти баланс у задоволенні пріоритетних потреб економіки країни, а з іншого - не допустити порушення балансу на грошово-кредитному ринку", - резюмував Нацбанк.

Регулятор нагадав, що надає бізнесу можливість погашати прострочені відсоткові платежі станом на 1 травня 2024 року в межах квартального ліміту EUR1 млн, тоді як усі майбутні планові платежі можна погашати без обмежень за сумою.

Крім того частково - до EUR1 млн на одного емітента - дозволено репатріювати "нові" дивіденди за корпоративними правами або акціями за кордон, нараховані за результатами діяльності в період, що починається з 1 січня 2024 року.

Додатково до цих заходів з 11 липня 2024 року дозволено переказувати кошти з України для виплати юрособою-резидентом дивідендів понад дозволені до цього обсяги за умови, що ці кошти в остаточному підсумку спрямовуються на здійснення планових виплат процентного доходу (купонів) за єврооблігаціями, емітованими пов'язаним нерезидентом.

Як повідомлялося, Кабмін 15-ма розпорядженнями від 6 і 13 лютого схвалив клопотання до НБУ з проханням дозволити компаніям із груп "ВФ Україна", ДТЕК, "Метінвест", "Інтерпайп" і "Кернел" платежі з України за євробондами та іншими зобов'язаннями перед зовнішніми кредиторами.

У доданих документах зазначалося, зокрема, що такі рішення дадуть змогу зберегти довіру інвесторів, зберегти компаніям, чимало з яких є найбільшими експортерами, валютні кошти та забезпечити їхню більш ефективну і стабільну роботу в майбутньому. Згідно з розрахунками агентства "Інтерфакс-Україна", загальна сума клопотань становить понад $1,8 млрд.

НБУ на запит агентства "Інтерфакс-Україна" поінформував, що взяв до уваги ці клопотання і розглядатиме кожне індивідуально.

Водночас голова місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей надіслав листа українській владі, в якому висловив сумнів, що такий індивідуальний підхід відповідає Стратегії пом'якшення валютних обмежень, затвердженій Нацбанком влітку минулого року на виконання зобов'язань за програмою розширеного фінансування EFF. Занепокоєння у Фонді також викликає досить значна сума можливих виплат і можливий вплив таких рішень на майбутні переговори України щодо реструктуризації суверенних єврооблігацій з комерційними кредиторами.

Чисті міжнародні резерви (ЧМР) України в липні цього року скоротилися на $3 млрд - до $23,30 млрд, свідчить інформація Нацбанку.

Водночас, згідно з кількісним критерієм ефективності (QPC) в оновленій програмі розширеного фінансування EFF, ЧМР України на кінець вересня цього року мають становити щонайменше $28,8 млрд, а на кінець року - щонайменше $26,3 млрд.

Загалом міжнародні резерви України в липні, за попередніми оцінками НБУ, скоротилися на 1,8%, або на $572,3 млн - до $37 млрд 231,9 млн.