Національний банк України (НБУ) після запровадження великого пакета валютної лібералізації планує посилити контроль за поверненням експортерами валютного виторгу в Україну.

Про це голова правління Національного банку Андрій Пишний розповів в ефірі телемарафону.

"Для того, щоб ми і далі йшли шляхом пом'якшення валютних обмежень, нам необхідно щоб бізнес скористався цією можливістю максимально відповідально. Експортна виручка повинна надходити в Україну, вона не повинна залишатися за кордоном. Відтак, з нашого боку будуть посилені ще більше вимоги щодо валютного контролю і контролю за поверненням експортної виручки", - наголосив Пишний.

Він попередив, що будь-який непродуктивний відтік капіталу з України стикатиметься із жорсткою реакцією з боку Національного банку.

"Ми дуже сподіваємося, що бізнес, який наполягав на можливості валютної лібералізації, скористається цим не для того, щоб вивести валютні кошти, а для того, щоб створити додаткові можливості. Для того, щоб створити можливість залучити в Україну приватний капітал, для того, щоб створити можливість залучити в Україну нові позикові кошти, для того, щоб оплатити оренду, фінансовий лізинг і побудувати нові... партнерства, що відповідно створить притік валюти в Україну", - зазначив Пишний.

Він оцінив вартість валютної лібералізації для валютних резервів у $5-5,5 млрд, проте назвав цей крок виправданим.

Як повідомлялося, раніше Національний банк запровадив найбільший пакет пом'якшення валютних обмежень для бізнесу з початку повномасштабної війни. Переважна більшість з них набрали чинності з 4 травня.

Зокрема, скасовуються всі валютні обмеження для імпорту робіт та послуг, бізнесу дозволили виводити "нові" дивіденди, погашати проценти за "старими" зовнішніми кредитами, також пом'якшуються обмеження в частині переказу іноземної валюти на користь материнських компаній.

Хто просив дозволу на виведення валюти за кордон?

Кабмін своїми розпорядженнями від 6 і 13 лютого схвалив клопотання до НБУ з проханням дозволити виведення валюти за кордон компаніям, що входять до груп ДТЕК та "Метінвест" Ріната Ахметова, "Кернел" Андрія Веревського, "Інтерпайп" Віктора Пінчука, а також "ВФ Україна" ("Vodafone Україна"). Загальна сума, заявлена у таких клопотаннях, становить понад $1,8 млрд.

Майже у всіх випадках українські підприємства планують перерахувати валюту на користь зареєстрованих за кордоном материнських компаній для виплат за євробондами або ж у якості повернення кредитів, наданих їх дочірнім підприємствам в Україні.

Після цього Національний банк уточнив правила придбання валюти для бізнесу, щоб запобігти непродуктивному відпливу капіталу з України.

Крім того, сумніви у доцільності надання низці найбільших українських фінансово-промислових груп дозволу на виведення валюти за кордон висловив Міжнародний валютний фонд (МВФ). Зокрема, МВФ вважає, що такий індивідуальний підхід не відповідає Стратегії пом'якшення валютних обмежень, яку Нацбанк затвердив улітку минулого року для виконання зобов'язань за програмою розширеного фінансування EFF.