Анонсовані Національним банком України найближчим часом кроки щодо завершення першого етапу валютної лібералізації можуть потребувати майже $5,5 млрд валютних резервів, проте, як очікується, суттєво розширять можливості бізнесу, поліпшать умови для залучення інвестицій та участі приватного капіталу у відновлені та в підсумку позитивно відіб'ються на економічній динаміці.

Про це повідомили в пресслужбі Національного банку України, передає Інтерфакс-Україна.

"Валютна лібералізація коштуватиме $5,5 млрд. Це необхідно, щоб дати більше кисню бізнесу та економіці", - зазначили в пресслужбі.

Там додали, що ці кроки вже враховано в оновленому прогнозі, який передбачає збереження міжнародних резервів цього й наступного року на рівні, близькому до поточного - $43-44 млрд.

Представники НБУ уточнили, що в межах завершення першого етапу лібералізації йдеться про надання можливості часткової виплати нових дивідендів, зняття обмежень щодо імпорту послуг, оплати лізингу та оренди, можливості платежів за старими кредитами та низку пом'якшень для роботи волонтерів і закупівлі товарів для військових потреб.

Водночас у Нацбанку зазначили, що окремі пропозиції, які лунають сьогодні, наприклад щодо збільшення терміну повернення валютної виручки від експорту основної агропродукції з 90 до 180 днів або зі 180 до 360 днів - для металургійної галузі, можуть ускладнити здійснення такої лібералізації.

У пресслужбі НБУ додали, що до осені минулого року прострочення повернення валютної виручки перевищило $4,5 млрд.

За словами представників Нацбанку, ухвалене в середині листопада рішення про повернення валютної виручки від основного агроекспорту протягом 90 днів замість 180 позитивно вплинуло на валютний ринок, зокрема за перший квартал цього року надходження валюти від агроекспорту на ринок досягло $1,3 млрд проти $800 млн у першому кварталі минулого року.

Нові кроки з валютної лібералізації

Як повідомлялося, на монетарному брифінгу 25 квітня голова НБУ Андрій Пишний анонсував найближчим часом кроки з валютної лібералізації в межах узгодженої з Міжнародним валютним фондом стратегії пом'якшення валютних обмежень.

Пишний зауважив, що відповідне рішення наразі "калібрується" і його подробиці будуть оприлюднені найближчим часом.

Він уточнив, що наразі Нацбанк бачить підстави для послаблення валютних обмежень на виведення "нових" дивідендів та виведення валюти для обслуговування "старих" боргів, а також скасування заборони на імпорт послуг. Водночас він наголосив, що остаточне рішення щодо цього ще не сформовано.

Як повідомлялося, Кабмін своїми розпорядженнями від 6 і 13 лютого схвалив клопотання до НБУ з проханням дозволити виведення валюти за кордон компаніям, що входять до груп ДТЕК та "Метінвест" Ріната Ахметова, "Кернел" Андрія Веревського, "Інтерпайп" Віктора Пінчука, а також "ВФ Україна" ("Vodafone Україна"). Загальна сума, заявлена у таких клопотаннях, становить понад $1,8 млрд.

Майже у всіх випадках українські підприємства планують перерахувати валюту на користь зареєстрованих за кордоном материнських компаній для виплат за євробондами або ж у якості повернення кредитів, наданих їх дочірнім підприємствам в Україні.

Після цього Національний банк уточнив правила придбання валюти для бізнесу, щоб запобігти непродуктивному відпливу капіталу з України.

Крім того, сумніви у доцільності надання низці найбільших українських фінансово-промислових груп дозволу на виведення валюти за кордон висловив Міжнародний валютний фонд (МВФ). Зокрема, МВФ вважає, що такий індивідуальний підхід не відповідає Стратегії пом'якшення валютних обмежень, яку Нацбанк затвердив улітку минулого року для виконання зобов'язань за програмою розширеного фінансування EFF.