Національний банк України (НБУ) планує продовжувати поступово скасовувати валютні обмеження, але водночас просить бізнес вчасно та в повному обсязі повертати валютний виторг та уникати схем фіктивного імпорту.

Про це голова НБУ Андрій Пишний заявив під час виступу на заході Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), передає Інтерфакс-Україна.

"Неповернений експортний виторг за час війни зріс майже вдвічі. Це проблема, і про це треба говорити. Так само ми бігаємо за схемами, пов'язаними з фіктивним імпортом, що знекровлює наші золотовалютні резерви", - сказав голова Нацбанку.

Пишний зауважив, що ресурс для подальшого пом'якшення валютних обмежень об'єктивно обмежений, оскільки він залежить від експортного виторгу та міжнародної фінансової допомоги в країну, з ритмічністю надходження якої вже виникли певні складнощі.

Водночас голова НБУ зазначив, що Україні вже вдалося два місяці вистояти без зовнішньої допомоги, хоча у 2022 році такий сценарій здавався нереалістичним.

Водночас він зазначив, що в базовому прогнозі Нацбанк, як і раніше, закладає, що зовнішня допомога в запланованому у держбюджеті на 2024 рік розмірі $37 млрд буде отримана в повному обсязі.

Скільки валюти бізнес не повернув в Україну?

Як повідомлялося, обсяг неповернення валютного виторгу в Україну перевищує $8 мільярдів, розповідав Андрій Пишний у грудні минулого року.

Для боротьби з цим явищем, Національний банк з 11 листопада 2023 року зменшив зі 180 до 90 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту аграрних товарів.

Це стосується товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 00 (насіння соняшнику), 1507 (олія соєва), 1512 (олія соняшникова), 1514 (олія ріпакова), 2306 (макуха), здійснених із 11 листопада 2023 року.