Банківська система перебуває в хорошій формі, тож при збереженні макрофінансової стабільності, прогнозованій фіскальній політиці та, головне, зменшенні безпекових ризиків інвестиції в сектор, зокрема й у державні банки, можуть поновитися у 2025 році, сподівається голова Національного банку України Андрій Пишний.

"Сподіваюся, що ухвалений парламентом законопроєкт про приватизацію державних банків все ж таки створюватиме додаткові можливості і простір для діалогу з приватними інвесторами. Відповідно до меморандуму з МВФ Сенс Банк та Укргазбанк - це два пріоритетні банки для початку процесу приватизації із залученням консультанта, який дозволить обрати найкращі варіанти. Тому дуже сподіваюся, що 2025 рік принесе хороші новини", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Пишний зазначив, що проведена НБУ оцінка стійкості підтвердила: усі банки перебувають у "нормативній сітці".

"Ми пройшли, як-то кажуть, на м'яких лапах відповідальний етап переходу до нової структури капіталу. Банківська система операційно-прибуткова, нарощує апетит до кредитування. В структурі доходів банків питома вага доходів від кредитування зростає", - додав голова Нацбанку.

На його думку, зростання кредитного портфеля на 20% на рік разом із операційною стійкістю свідчить, що банківська система дійсно може бути привабливою для інвестування.

Серед основних перешкод для інвестування він назвав продовження війни, а також непрогнозовану податкову політику.

"Якщо українська влада у 2023 році робить заяву, що підвищення податку на прибуток банків до 50% є надзвичайним винятковим заходом, а потім робить реплікацію цього рішення, то це суттєво ускладнює комунікацію з інвесторами в банківський сектор", - пояснив Пишний.

Коментуючи скорочення кількості учасників фінринку з 67 до 62 за два роки, голова Нацбанку наголосив, що банки залишили ринок із різних причин, які не несуть жодної загрози.

"Деякі банки Національний банк був змушений вивести з ринку через їхню неплатоспроможність. Також у нас було два випадки відкликання ліцензії та ліквідації банків у зв'язку із системними порушеннями вимог фінансового моніторингу", - нагадав голова НБУ.

Він додав, що ще однією причиною є переосмислення окремими банками своєї подальшої перспективи під час комунікації з Нацбанком під час оцінки їхнього стану за комплексною системою SREP і рішення добровільно здати ліцензію.

"Відбувається саме діалог, це не директивна форма спілкування. Рішення ж приймає акціонер. Першим прикладом цього є рішення "Альпарі Банку" здати ліцензію. І цей приклад, ймовірно, не останній", - зазначив Пишний.