Катерина Рожкова - справжня довгожителька Нацбанку. За вісім років перебування на посаді члена правління їй вдалося пересидіти трьох голів НБУ та всіх їхніх заступників і нажити чимало ворогів серед колишніх власників виведених з ринку банків. Найбільш відомий з них - Ігор Коломойський, для якого Рожкова стала "Карфагеном, який має бути зруйнований".

Однак виявилося, що найсерйознішим викликом для її кар'єри в центробанку став не одіозний олігарх, а її власне минуле. 18 березня Верховний Суд поставив крапку в суперечці між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та колишнім керівництвом збанкрутілого "Платинум банку". Серед десяти відповідачів - і Рожкова, яка працювала в його правлінні до переходу в НБУ.

За рішенням суду, відповідачі повинні компенсувати державі 1,5 млрд грн збитків, яких зазнав "Платинум банк" через видачу кредитів у 2013-2014 роках. Це рішення вже почали виконувати, щоправда, поки що лише шляхом списання коштів першої заступниці голови Нацбанку.

Які рішення десятирічної давнини наздогнали Рожкову? Як судовий вердикт може вплинути на її кар'єру в НБУ та на банківську систему?

Що за справа

У серпні 2020 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав позов до Господарського суду Києва проти колишніх топменеджерів "Платинум банку". ФГВФО вимагав від останніх компенсувати завдані банку збитки на 1,47 млрд грн.

Цікаво, що фонд подав позов через понад три роки після того, як "Платинум банк" відправили на ліквідацію. Цим він порушив терміни позовної давності, але допоміг карантин, який уряд оголосив у зв'язку з пандемією. Через це строки позовної давності автоматично подовжили.

Першу інстанцію ФГВФО програв, але боротьбу не припинив, звернувшись до Північного апеляційного господарського суду. 12 червня 2023 року фонд виграв апеляцію, а 18 березня 2024 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив це рішення без змін.

Відповідачі у справі - десять колишніх топменеджерів "Платинум банку": голова наглядової ради Григорій Гуртовий (на момент видачі кредитів був власником банку), члени правління Костянтин Смольський, Сергій Попов, Леонід Рибін, Вадим Кривов'яз, Володимир Коник, Катерина Ладиженська та Катерина Рожкова, а також члени кредитного комітету Костянтин Горбешко та Дмитро Красношлик.

Апеляційний суд зобов'язав їх компенсувати шкоду, завдану банку своїми діями або бездіяльністю. Усі відповідачі несуть солідарну відповідальність, тобто ФГВФО може вимагати погашення всієї суми як від всіх боржників, так і від одного з них, а вже той отримає право вимагати компенсації від решти фігурантів.

У чому суть справи

Події, яких стосується справа, розгорталися в "Платинум банку" наприкінці 2013 року. Тоді його власником став Григорій Гуртовий - одеський бізнесмен з російським та ізраїльським громадянствами.

Він очолив наглядову раду банку 20 листопада 2013 року. Наступного дня членом правління банку призначили Рожкову, яка до цього працювала в правлінні Фінбанку Олександра Грановського, бізнес-партнера Бориса Кауфмана. У жовтні 2016 року НБУ визнає Кауфмана власником істотної участі "Платинум банку".

Через місяць банк почав видавати валютні кредити: 23 грудня - 12 млн дол ТОВ "Стратагема-інвест", 15 млн дол ПП "Логістик транс", 12 млн дол ФК "Реал інвест", 12 млн дол ТОВ "Титан-південь"; 27 грудня - 3 млн дол ТОВ "Титан-південь"; 5 лютого 2014 року - по 15 млн дол ТОВ "Ошер" та ТОВ "Кодос інвест".

Згодом виявиться, що стосовно цих позик керівництво ухвалювало синхронні рішення. Зокрема - щодо перенесення дати повернення процентів, продовження термінів повернення їх тіла та про часткову зміну валюти - з доларів на гривні.

На початку 2015 року банк ухвалив рішення про зміну застав за цими кредитами. Майнові права позичальників замінили на цінні папери компаній: ПАТ "КБ "Транспортер", ПАТ "Страхова компанія "Стандарт РЕ", ПАТ "Глобал транспорт логістікс" та ПАТ "Хіммет". Згодом суд погодиться з позицією ФГВФО, що ці цінні папери були "сміттєвими", адже їхня реальна вартість - "0 гривень".

Ці рішення ухвалювалися в той час, коли Рожкова була членом правління "Платинум банку", а частина - тоді, коли вона почала виконувати обов'язки голови правління (з 30 травня 2014 року). 9 червня 2015 року Рожкова звільнилася з "Платинум банку", а вже наступного дня почала працювати директоркою департаменту банківського нагляду НБУ.

Через місяць після цього "Платинум" реструктуризував вказані вище позики на однакових умовах:

* видав позичальникам нові позики на погашення прострочених процентів за кредитами;
* знизив ставку за залишками кредитів у доларах з 10% до 1% річних, а за тими, які перевели в гривню, - до 2% річних (для порівняння: у липні 2015 року облікова ставка НБУ становила 30% річних);
* за порушення строків сплати процентів за реструктуризованими кредитами позичальників очікував "штраф" 1 коп.

Зрештою банк відніс ці кредити на 1,47 млрд грн собі в збитки. Саме цю суму суд зобов'язав колишніх топменеджерів "Платинум банку" компенсувати державі.

Що виявив НБУ

Нацбанк визнав "Платинум банк" неплатоспроможним 10 січня 2017 року і 23 лютого відправив його на ліквідацію. Однак про проблеми з кредитним портфелем банку регулятор знав задовго до цього.

Суд встановив, що в лютому 2015 року НБУ провів планову інспекційну перевірку "Платинум банку". За її підсумками регулятор виявив низку таких порушень.

1. Значні концентрації кредитів. Борг найбільшого позичальника - ТОВ "Ошер" - становив 44% від капіталу першого рівня. НБУ виявив багато позичальників, основним джерелом надходжень яких були виплати від цієї ж компанії.

2. Значна частина кредитного портфеля банку - валютні кредити. Їх видали позичальникам, у яких не було джерел валютних надходжень.

3. Низька якість забезпечення за кредитами. Заставою за 10,5% кредитного портфеля були "сміттєві" цінні папери фірм "КБ транспортер" та "Хіммет".

За підсумками перевірки НБУ рекомендував, зокрема, вжити заходи до керівництва "Платинум банку", яке допустило порушення законодавства. Про ці заходи банк мав повідомити департаменту банківського нагляду НБУ.

Також у 2015 році на вимогу НБУ аудиторська компанія "Кадастр-аудит" провела перевірку операцій "Платинум банку" з пов'язаними особами. У тому числі - шести позичальників, кредити яких стали предметом позову ФГВФО.

Ще одне обстеження банку регулятор провів у 2016 році, коли Рожкова працювала в НБУ. За підсумками тієї діагностики була затверджена програма докапіталізації установи, яку мали провести до 1 січня 2017 року. За провал виконання цієї програми НБУ і визнав "Платинум банк" неплатоспроможним.

Врятувати банк на плаву намагався його неформальний власник - Кауфман. Протягом 2016 року він просив Нацбанк погодити придбання понад 75% акцій "Платинум банку", але регулятор відмовив. Як йдеться в пресрелізі, присвяченому виведенню банку з ринку, причиною відмови було неподання окремих документів до НБУ, зокрема дозволу від Антимонопольного комітету.

Що каже Рожкова

У коментарі ЕП Рожкова зазначила, що ситуацію з погіршенням якості кредитного портфеля "Платинум банку" потрібно розглядати в комплексі із ситуацією, яка була в країні десять років тому. Зокрема - з різким зростанням курсу долара та відпливом коштів вкладників з банківської системи.

За її словами, у момент видачі кредитів, про які йдеться в рішенні суду, власником банку був Гуртовий і позичальники не були з ним пов'язані. Вони стали такими після того, як "Платинуму" передали активи і пасиви Фінбанку у 2014 році.

У 2014-2015 роках вкладники почали забирати кошти з банків. Це ж стосувалося і вкладників Фінбанку, яких тоді передали в "Платинум банк". Через цей відплив ліквідності фінансовий стан "Платинум банку" значно погіршився.

"Оскільки тоді ніхто не розумів, як буде розвиватися ситуація на валютному ринку, ми робили дуже багато короткострокових реструктуризацій валютним позичальникам: перенесення сплати відсотків та погашення боргу. На той момент купити валюту взагалі було неможливо", - зазначає Рожкова, пояснюючи, чому банк робив так багато поступок клієнтам, щодо яких позивався ФГВФО.

За її словами, такі реструктуризації дали певні плоди і видані кредити почали частково погашатися. Рожкова додала, що після переходу на роботу в департамент банківського нагляду, а згодом - у правління НБУ вона не брала участі в підготовці й ухваленні рішень щодо "Платинуму" через конфлікт інтересів.

Наслідки для банківської системи

Крім наслідків для Рожкової та колишніх топменеджерів "Платинум банку", рішення суду може мати набагато ширші наслідки для банківської системи.

Верховний Суд підтвердив, що може застосовувати солідарну відповідальність до правління банку та його наглядової ради, тож керівники банків отримали додаткову підставу бути обачними при ухваленні рішень. Та й знайти кандидатів на посади в наглядові ради банків тепер може стати набагато складніше.

Співрозмовники видання в НБУ та ФГВФО кажуть, що рішення в справі "Платинум банку" може стати прецедентом. Воно вплине на розгляд аналогічних процесів, які фонд веде проти збанкрутілих банків та їх керівників. Державі буде простіше стягувати кошти з ексвласників та колишніх керівників збанкрутілих установ.

Що далі

Рожкова вже фінансово відповідає за кредити, які "Платинум банк" видав десять років тому. За даними джерел ЕП, вона - єдина з десяти відповідачів, коштами якої погашався борг. У цій справі фонд отримав 1,1 млн грн відшкодування.

У річній декларації Рожкової за 2023 рік вказано небагато ліквідних активів, які можна стягнути: 1,5 тис дол та 182 грн у "Платинум банку"; 8 тис дол та 15 тис євро готівки, 2 670 дол на рахунку в Приватбанку. Вона також задекларувала квартиру в Києві на 99,5 кв м, гараж, дві земельні ділянки в Київській області, садовий будинок та автомобіль Honda CR-V 2008 року випуску.

Поки що незрозуміло, чи вплине рішення суду на перебування Рожкової в правлінні Національного банку. На запит ЕП щодо цього регулятор до виходу публікації не відповів. Співрозмовники ЕП в Нацбанку зазначили, що все ще очікують на повний текст рішення суду та на висновки юристів.

У законі "Про Національний банк" серед підстав для звільнення члена правління немає згадок про рішення суду в господарських провадженнях.

Однак п. 13 ч. 5 ст. 10 (встановлює вимоги до членів ради та правління НБУ) вказує, що підставою для звільнення може бути "примусове виконання судового рішення щодо сплати податків, зборів або інших обов'язкових платежів, якщо загальна сума несплати дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальної зарплати". Чи можна цей пункт застосувати до Рожкової, незрозуміло.

Парадоксально, проте саме ФГВФО та держава найбільше зацікавлені в тому, аби Рожкова продовжувала працювати в Нацбанку. Річ у тім, що після реструктуризації боргу фонду перед Мінфіном усі стягнуті з колишніх власників та топпосадовців збанкрутілих банків кошти спрямовують у державний бюджет.

За даними річної декларації, зарплата Рожкової в НБУ за 2023 рік становила 5,9 млн грн. Якщо держвиконавці не знайдуть інших джерел покриття боргу і стягуватимуть з неї все зароблене, то їй доведеться розплачуватися 250 років.