Очікується, що до 2030 року світове виробництво біопалива зросте майже на 70% порівняно з рівнем 2025 року, свідчать дані дослідження, опублікованого спільно лондонським аналітичним центром Chatham House та некомерційною організацією Forest Stewardship Council (FSC).

Зростання виробництва зумовлено тим, що провідні країни-виробники підвищують обов'язкові норми вмісту біопалива в паливних сумішах у відповідь на енергетичну кризу, спричинену війною за участю Ірану.

Біопаливо, наприклад етанол, можна виробляти з різноманітної органічної сировини, проте зазвичай його виготовляють із продовольчих або кормових культур. Його часто змішують із бензином або дизельним пальним, і воно стає більш конкурентоспроможним на тлі зростання цін на викопне паливо.

Це пальне давно є предметом дискусій щодо того, чи допомагає воно боротися зі зміною клімату, чи, навпаки, сприяє зростанню цін на продовольство й вирубці лісів. Автори дослідження попередили, що стрімке зростання попиту може посилити останню проблему.

«Надаючи пріоритет енергетичній безпеці в короткостроковій перспективі, деякі політичні рішення можуть призвести до погіршення ситуації з продовольчою безпекою у середньостроковій. При цьому будь-який додатковий шок, наприклад екстремальні погодні умови, може суттєво вплинути на ціни на продукти харчування», - зазначили вони.

Після початку війни за участю Ірану такі країни, як Бразилія, Китай, Індія, Індонезія і США, а також Європейський Союз, запропонували або вже запровадили підвищені вимоги щодо частки біопалива в паливних сумішах.

За оцінками авторів, якщо всі запропоновані норми будуть повністю реалізовані, площа земель, необхідних для вирощування сировини для біопалива, на 2030 рік може більш ніж подвоїтися порівняно з показниками 2023 року. Це потребуватиме додаткових 36 млн гектарів - території, що за розміром приблизно дорівнює Німеччині.

«Темпи підвищення обов'язкових норм щодо біопалива створюють значні ризики, оскільки попит на сировину може зростати швидше, ніж впроваджуватимуться екологічні запобіжники, системи сертифікації, плани землекористування й механізми контролю за виконанням вимог», - зазначають автори.

Вони зауважили, що сировина, вирощена на деградованих землях або в проміжках між основними сільськогосподарськими сезонами, може допомогти зменшити деградацію ґрунтів і навіть відновити їх, однак це рідко стосується традиційного біопалива (або біопалива першого покоління).

Біопаливо першого покоління виробляють із продовольчих і кормових культур, таких як кукурудза й цукрова тростина. Біопаливо другого покоління (або вдосконалене біопаливо) виробляють з органічних залишків і відходів, як-от використана кулінарна олія.

«Виробництво сировини для біопалива першого покоління зазвичай має загалом негативні наслідки для деградації земель, продовольчої безпеки й використання водних ресурсів», - зазначили автори.

Ціни на сиру нафту зросли майже на 40% від початку війни за участю Ірану наприкінці лютого, тоді як ціни на цукор і кукурудзу підвищилися приблизно на 20%.