Біржові ціни на бензин у Росії швидко зростають другий тиждень поспіль.

За підсумками торгів у середу вартість бензину марки А-92 на біржі подолала психологічну позначку обнулення демпфера, а вартість А-95 наближається рекордних значень 2023 року, коли влада РФ була змушена вперше заборонити експорт нафтопродуктів, пише російський Інтерфакс.

За даними Петербурзької біржі, ціна А-92 за індексом Європейської частини Росії (саме він враховується при розрахунку демпфера) 23 липня досягла 66 601 рубль за тонну. У 2025 році орієнтиром для обнулення паливного демпфера є ціна А-92 загалом протягом місяця на рівні 66 495 руб. за тонну.

Біржова вартість А-95 за індексом Європейської частини Росії за даними на 23 липня склала 76 022 руб. за тонну, вона впевнено наближається до абсолютного рекорду 76 797 руб., зафіксованого у вересні 2023 року.

Паливний демпфер - інструмент регулювання цін на паливо у Росії, який використовується для згладжування коливань вартості палива на внутрішньому ринку. Якщо ціна на пальне на внутрішньому ринку нижча за визначений рівень, держава компенсує цю різницю нафтопереробним компаніям з бюджету. Якщо ж ціна на внутрішньому ринку вища за експортну, вже виробники мають сплачувати різницю у бюджет.

Як повідомлялося, раніше голова Міненерго РФ Сергєй Цивільов визнав, що російські нафтові компанії мають проблеми з ремонтом нафтопереробних заводів через санкції.

Минулого року, за даними Reuters, обсяги переробки нафти на російських НПЗ впали до 12-річного мінімуму після того, як серія ударів українських БПЛА вивела з ладу щонайменше 10 найбільших заводів у РФ, деякі з яких були змушені простоювати місяцями.

Складнощі з ремонтом пов'язані з тим, що російські НПЗ критично залежні від імпортного обладнання: вони будувалися та модернізувалися за участю європейських та американських компаній, таких як UOP та ABB - вони забезпечували технології та програмне забезпечення для кожного з 40 найбільших заводів.

У 2000-х на іноземні проєктні рішення припадало 80% обладнання в російській нафтопереробці, і навіть за часів СРСР технології для НПЗ закуповувалися на Заході.

Перейти на російське обладнання заводи так і не змогли, незважаючи на державну політику імпортозаміщення.