Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №16011 про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності приватизації державного майна, який передбачає створення спеціалізованого фонду приватизації та підвищення балансової вартості активів для об'єктів великої приватизації з 250 млн грн до 1 млрд грн.

Як повідомляє кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", під час засідання в понеділок документ підтримали 244 нардепів, проти - 6, утрималися - 9 (за необхідного мінімуму 226 голосів).

Під час представлення законопроєкту, нардеп з округу ПГЗК, голова підкомітету з питань регулювання публічних закупівель та управління державним і комунальним майном комітету з економічного розвитку Ради Олексій Мовчан наголосив, що документ є передумовою програми DPO зі Світовим банком. Він додав, що наразі держава володіє великою кількістю майна, проте "не завжди знає що їй належать".

"У держвласності понад 1,3 млн об'єктів, з яких близько 580 тис. - нерухомість загальною площею понад 160 млн кв. м. При цьому, право власності належним чином оформлено лише на 56% таких об'єктів. Ми маємо тисячі будівель, складів та підприємств, які роками простоюють, руйнуються, не створюють робочих місць, не приносять доходи до держбюджету", - сказав Мовчан.

За його словами, проблема у тому, що держава не здатна якісно підготувати активи до продажу.

Згідно з супровідними документами на сайті парламенту, законопроєкт запроваджує новий механізм фінансування інституційного розвитку Фонду державного майна України (ФДМУ) та підготовчих процедур за рахунок створення спецфонду приватизації. Він формуватиметься від плати за підготовку об'єкта до приватизації в розмірі 5% від ціни його продажу (але не більше ніж 1 тис. мінімальних зарплат станом на 1 січня), яка сплачуватиметься покупцем додатково, що не зменшуватиме основних надходжень від продажу майна до державного бюджету.

Законопроєкт передбачає залучення за рішенням Уряду уповноваженої державної юридичної особи (100% акцій якої належать державі та яка перебуває в управлінні ФДМУ) для підготовки об'єктів до продажу: виготовлення технічної документації, реєстрації речових прав на нерухомість, проведення аудиту й екологічного аудиту, відновлення первинних документів та проведення маркетингових заходів. Документ також підвищує межу балансової вартості активів для зарахування до об'єктів великої приватизації з 250 млн грн до 1 млрд грн за даними фінансової звітності за останній звітний рік.

Крім того, оновлюються процедурні правила приватизаційного процесу. Збільшується термін проведення аукціону з продажу об'єкта великої приватизації - від 60 до 120 днів після опублікування повідомлення (раніше було до 90 днів). Переможці аукціонів (як малої, так і великої приватизації) отримують право усувати формальні помилки та технічні описки в заявах чи документах у порядку, встановленому Кабміном, а самі описки більше не можуть бути підставою для скасування результатів торгів. Також запроваджується норма про припинення приватизації об'єкта малої приватизації, якщо його не вдалося продати протягом трьох років із дня прийняття рішення про приватизацію.

Законопроєкт також вирішує проблему затримок із передачею підприємств: якщо уповноважені органи протягом 20 днів після рішення Кабміну не передають функції з управління майном ФДМУ, фонд отримує право самостійно звертатися до державних реєстраторів для внесення змін до ЄДР. Водночас на ФДМУ покладається функція моніторингу ефективності використання державного нерухомого майна задля виявлення непрацюючих активів для їх подальшого продажу.

Задля підвищення мотивації працівників ФДМУ та його регіональних відділень передбачається можливість виплати винагороди (премій) у випадку успішного продажу за рахунок коштів спецфонду приватизації у розмірі до 100% посадового окладу за фактично відпрацьований час.

Автори документу очікують, що ухвалення документа дозволить посилити інституційну спроможність ФДМУ, підвищити якість підготовки об'єктів і прозорість процедур для інвесторів, скоротити строки приватизації, а також збільшити надходження до держбюджету без розширення його видаткової частини.

Проєкт закону був зареєстрований в Раді 2 вересня 2026 року. До другого читання законопроєкт планують доопрацювати.