Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №9256д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей".

Про це повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, нардеп від фракції "Голос" Ярослав Железняк у Telegram.

За відповідне рішення проголосували 239 нардепів.

Зокрема, документ ліквідовує Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Замість неї до 1 квітня 2025 року утворюється новий уповноважений орган та визначається міністерство, яке буде формувати політику у сфері грального бізнесу та лотерей.

Також впроваджується механізм обмеження доступу до нелегальних гральних вебсайтів/мобільних додатків.

Крім того, забороняється реклама азартних ігор забороняється, за винятком телебачення та радіо в нічний час, у медіа для осіб старше 21 року, на платформах та пошукових системах із цільовою аудиторією старше 21 року.

У рекламі забороняється участь військовослужбовців, волонтерів, популярних осіб, а також використання тематики, пов'язаної з війною.

При цьому законопроєкт забороняє:

* пропонування або надання відшкодування витрат для участі в азартних іграх;

* здійснення телефонних дзвінків, надсилання повідомлень невизначеному колу осіб;

* пропонування безоплатних бонусів замість внесення ставки.

Водночас передбачається заборона на отримання ліцензії особами, які були власниками чи посадовими особами гральних компаній, що мають податковий борг чи борг зі сплати ліцензій.

Розрахунки при проведенні азартних ігор здійснюватимуться виключно у грошовій формі через поточні рахунки в банках. Забороняється використання інших платіжних послуг. Також компаніям з грального ринку забороняється спонсорство, крім спонсорства у спорті.

Щодо лотерей, то вони підпадають під більшість обмежень грального бізнесу: вимоги до репутації посадових осіб, податкового боргу, відносин із країною-агресором, виключно банківські розрахунки. Дозволяється отримувати ліцензію на проведення державних лотерей іноземним суб'єктам із відповідним досвідом.

Закон також уточнює норми щодо неможливості отримання ліцензії особами, пов'язаними із країною-агресором. Забороняється використання їх брендів.

Важливо, що тепер встановлюватимуться ліміти на витрати та час гри, а також обов'язкові перерви. Прийняття ставок у кредит або з наступною оплатою забороняється.

Як повідомлялося, Верховна рада схвалила у першому читанні законопроєкт №9256-д про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей та посилення контролю за гральним бізнесом ще у квітні 2024 року.

Законопроєкт став відповіддю на петицію з проханням звернути увагу на шкоду, якої гральний бізнес завдає українській армії та суспільству. Після того, як вона набула широкого розголосу, президент Володимир Зеленський доручив голові СБУ, Держспецзв'язку, Мінцифі, а також секретареві РНБО зібрати аналітику щодо роботи онлайн-казино й запропонувати своє рішення.

Гральний бізнес в Україні

Компанії, які легально займаються організацією грального бізнесу, у 2023 році отримали 53 млрд грн доходу від своєї діяльності та 6,9 млрд грн чистого прибутку.

Йдеться про компанії, що мають ліцензії на діяльність фізичних та онлайн-казино, букмекерського бізнесу та організацію ігор в покер на гроші (без урахування окремих ліцензій на зали гральних автоматів).

Раніше ЗМІ нагадали про оцінку Національного банку, зроблену в лютому 2023 року, згідно з якою українці витрачали в онлайн-казино, на ставках та у фізичних ігрових закладах 12-15 млрд грн на місяць, тобто 144-180 млрд грн на рік. Це втричі більше, ніж виторг легальних компаній грального бізнесу.

Глова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев із посиланням на дані НБУ повідомляв, що безготівкові операції у легальному сегменті азартних ігор у 2023 році зросли до 83 млрд грн.