Верховна Рада ухвалила закон про акціонерні товариства (№2493), що дозволяє компаніям обирати модель корпоративного управління та поряд із нинішньою дворівневою системою корпоративного управління запроваджує однорівневу.

Згідно з інформацією на сайті парламенту, законопроєкт, який було проголосовано у першому читанні ще в середині червня 2020 року, загалом підтримали 232 народні депутати за необхідного мінімуму в 226 голосів.

"Цей закон приводить норми (законодавства - Інтерфакс-Україна) у відповідність до вимог реальності. Удосконалюється проведення загальних зборів: передбачається, що їх можна провести в електронній формі. Запроваджується радник із корпоративних питань для допомоги акціонерам. Врегулюється правовий статус корпоративного секретаря, який на сьогодні може просто призначатися наглядовою радою товариства, але його статус не врегульований", - коментував документ два роки тому голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

При цьому однією з основних новел законопроєкту є посилення захисту міноритарних акціонерів, наголошувала один із авторів законопроєкту, народний депутат від "Слуги народу" Роксолана Підласа.

"Сьогодні більшість прав у міноритаріїв з'являється лише у тому випадку, якщо частка їхніх акцій сягає 10%", - зазначила вона.

Згідно з порівняльною таблицею законопроєкту до другого читання та стенограми засідання парламенту в середу, ухвалений документ також безпосередньо імплементує низку директив Європейського Союзу. Зокрема, він наводить норми про представництво акціонерів у відповідність до законодавства ЄС: Директиви 2007/36/ЄС Європейського парламенту та Ради про реалізацію окремих прав акціонерів у лістингових компаніях, а також гармонізує законодавство про злиття, приєднання, відділення та поділ АТ із Директивою 2017 /1132/ЄС.

Передбачається обов'язковість формування наглядових рад державних акціонерних товариств щонайменше на третину незалежними директорами. Більшість членів комітетів з питань аудиту, призначень та винагород у публічних та державних АТ мають бути незалежними директорами.

Крім того, центральний депозитарій цінних паперів, яким в Україні є Національний депозитарій України (НДУ), зможе за бажанням товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю (ТОВ та ТДВ) здійснювати облік їхніх часток.

Крім того, із використанням авторизованої системи НДУ будуть проводитися загальні збори акціонерів товариства, а дані депозитарію будуть додатково захищені від вилучення в рамках розслідувань.

Закон за винятком низки норм набуде чинності з 1 січня 2023 року, АТ надається рік на приведення своєї діяльності до його норм.