Досі поширена думка, що проєкти відновлюваної енергетики це перспективно, привабливо, однак дорого і непрактично. Тим не менш, останні дослідження демонструють, що більшість проєктів відновлюваної енергетики вже дешевші за використання викопного палива.

Згідно зі звітом, оприлюдненим Міжнародним агентством з відновлюваних джерел енергії (IRENA), 91% введених в експлуатацію потужностей з виробництва відновлюваної енергії у промислових масштабах забезпечують дешевшу електроенергію, ніж найдешевші джерела викопного палива. Цей прогрес був зумовлений благотворним циклом безперервних технологічних інновацій, значною економією масштабу у виробництві та все більш сприятливими політичними рамками.

«Ми перебуваємо на порозі нової ери. Викопне паливо добігає кінця. Сонце сходить над століттям чистої енергії. Ми пройшли точку неповернення», - підкреслив з цього приводу генсек ООН Антоніу Гутерріш.

За його словами, мова йде вже не про чисту енергію, а про економічну доцільність і національну безпеку. Ціни на викопне паливо та попит на нього стає все більш нестабільним та непередбачуваним.

«Сьогодні найбільшу загрозу енергетичній безпеці становлять викопні види палива. Вони залишають економіку та людей у владі цінових шоків, перебоїв з поставками та геополітичної нестабільності. Ціни на сонячну енергію не скачуть. На вітрову енергію немає ембарго. Ця трансформація насамперед стосується енергетичної безпеки та безпеки людей», - наголошує генсек ООН.

Такі організації, як IRENA та Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), використовують показник наведеної вартості енергії (LCOE). Він являє собою середню чисту поточну вартість виробництва електроенергії електростанцією за весь термін її експлуатації. Це сумарний показник, що розраховується шляхом поділу загальної вартості життєвого циклу проєкту на його очікуване загальне вироблення енергії. Іншими словами, це мінімальна ціна, за якою електроенергія має продаватися задля досягнення беззбитковості проєкту за весь термін його експлуатації.

Результати аналізу IRENA продемонстрували, що для наземних вітрових станцій LCOE складає $0,034/кВт⋅год. Це робить вітрові станції найдоступнішим джерелом електроенергії на Землі. Сонячні фотоелектричні установки продемонстрували показник LCOE на рівні $0,043/кВт⋅год або $43/МВт⋅год. Гідроелектростанції - $0,057/кВт⋅год. Для порівняння, несубсидована норма споживання електроенергії для нової газової електростанції комбінованого циклу, яка часто вважається найдешевшим варіантом на викопному паливі, становить від $0,045 до $0,115/кВт·год.

У 2024 році у світі було введено в експлуатацію рекордні 582 ГВт нових потужностей з джерел відновлюваної енергетики, що майже на 20% перевищує показники попереднього року. Це зростання сприяє зниженню цін за рахунок підвищення ефективності виробництва, найбільш конкурентоспроможних ланцюжків поставок і накопиченого досвіду розробки проєктів.

Однак показник LCOE не відображує усієї картини. Наприклад, він не враховує витрати на управління мінливістю непостійних джерел енергії, таких як сонячна та вітрова. У звіті IRENA показано, що вартість акумуляторних систем зберігання енергії для комунальних підприємств також різко впала на 93% з 2010 року. Однак наразі промислові виробники відновлюваної енергетики потребують більших обсягів для зберігання енергії.

Варто також враховувати і місце, де розміщуватимуться альтернативні джерела енергії. Більшість багатих ресурсами місць для сонячної енергетики (пустелі) та вітроенергетики (рівнини та узбережжя) часто знаходяться далеко від міст та промислових центрів.

Окрім цього показник LCOE не враховує такі наслідки економічної діяльності, як негативні зовнішні ефекти, зокрема, забруднення навколишнього середовища внаслідок спалювання викопного палива, тоді як джерела відновлюваної енергетики позбавлені цього. Найбільш швидке зростання і найбільшу віддачу найближчим десятиліттям, ймовірно, принесуть технології, що забезпечують перехід на відновлювані джерела енергії.