Міжнародний валютний фонд (МВФ) оцінює непокриту потребу України у зовнішньому фінансуванні бюджетних видатків у 2027-2028 роках у $50-55 млрд: $30-35 млрд наступного року і ще $20 млрд - у 2028-му, серед важливих джерел їх покриття розглядаються прив'язані до заморожених російських активів інструменти, повідомив заступник виконавчого директора від України в МВФ Владислав Рашкован.

"Я впевнений, що і зараз, і в майбутньому нашою ключовою темою залишатимуться російські активи. Мені здається, що впродовж наступних двох місяців поле наших рішень для фінансування 2027 року лежатиме десь між ERA-2 та Ukraine Support Loan-2", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" на полях Щорічних зборів Міжнародного валютного фонду та Групи Світового банку, що пройшли у Бангкоці 12-18 жовтня.

Рашкован уточнив, що у випадку допомоги МВФ із фінансуванням, мова йде про невійськові бюджетні витрати, тоді як існують ще потреби у додатковому оборонному фінансуванні, які міністр фінансів Сергій Марченко оцінює на наступний рік у EUR40 млрд. Тож президент України Володимир Зеленський заявив у Брюсселі на засіданні Європейської Ради 14 жовтня про загальну потребу України у додатковому фінансуванні на наступний рік у EUR70 млрд.

Заступник виконавчого директора МВФ зазначив, що наразі міжнародні партнери Україні більше зосереджені на покритті потреб 2026-2027 років, хоча програма розширеного фінансування EFF Фонду з Україною діє до 2029 року і є розуміння, що потреби у фінансуванні 2028 року також будуть значними.

Він згадав про Ex-Post Assessment попередньої "воєнної" програми EFF 2023-2025 років, який містив важливий висновок: навіть якщо війна завершиться, наприклад, у 2027 році, це не означає, що вже 2028-го публічні фінанси нормалізуються, у тому числі через неможливість миттєвої демобілізації та необхідність збільшення соціальних видатків на підтримку ветеранів і їхніх родин.

"Тож навіть за умови завершення війни 2028 рік потребуватиме майже такої самої суми. Лише згодом видатки почнуть знижуватися. Саме з такою моделлю сьогодні працює МВФ... Для партнерів ця цифра не стане сюрпризом", - пояснив Рашкован.

Щодо основних джерел фінансування окрім російських заморожених активів він вказав на середньостроковий бюджет ЄС на 2028-2034 роки, який обговорює Європейська Рада. "Європейці запевняють, що передбачать у ньому підтримку України. У поточному проєкті для України закладено EUR100 млрд. Подивимося, якою буде остаточна структура документа після політичних дискусій у ЄС. Думаю, її мають узгодити до кінця року", - описав поточну ситуацію з цим джерелом представник України в МВФ.

Відносно заморожених російських активів, як нагадав Рашкован, більшість з них зберігається в Бельгії у міжнародному депозитарії Euroclear, вони інвестовані у різні інструменти Європейського центрального банку та Центрального банку Бельгії та приносять дохід. У 2024 році на рівні G7 був створений механізм ERA, який ґрунтується на дисконтуванні майбутніх грошових потоків від подальшого інвестування цих активів. Завдяки йому Україна отримала $50 млрд - це умовні позики, що обслуговуються доходами від російських активів, але де-факто для України це безоплатні й безумовні кошти.

Після зриву репараційного кредиту на EUR140 млрд, якій європейцям не вистачило сміливості запровадити наприкінці 2025 року, ЄС розробив механізм Ukraine Support Loan на EUR90 млрд на 2026-2027 роки для військової та невійськової підтримки України, додав Рашкован. Він уточнив, що це також безоплатна допомога для України, але за неї платять платники податків ЄС.

"Думаю, протягом наступних двох місяців дискусія в G7 розгортатиметься навколо цих двох інструментів (ERA-2 та Ukraine Support Loan-2). Ще один варіант полягає в тому, щоб пошукати невикористані кошти в програмах бюджету Європейського Союзу. Я не маю повного доступу до цієї інформації, але боюся, що EUR70 млрд там не знайдеться", - вважає експерт.

Він пояснив, що ERA-2 це знову інструмент фінансової інженерії, побудований на оцінці майбутніх грошових потоків: якщо для ERA мова йшла про 30 років, то тепер розглядається модель на більший термін, наприклад 50 років. У грудні минулого року Європейська Рада вирішила, що ЄС не повертатиме активи Росії до виплати репарацій, тому ризик цього механізму значно знизився, зауважив Рашкован.

За його словами, збільшити розмір допомоги України могло б також збільшення очікуваної дохідності від інвестування російських активів з поточних у середньому 2,8% річних до, наприклад, 4% річних, бо ставки за державними паперами США та Європи сьогодні сягає близько 5%.

"Нарешті, ми знаємо, що активи зберігаються не лише в Euroclear. Близько EUR30 млрд перебуває у французьких приватних банках. Для побудови моделі варто умовно врахувати й ці кошти", - додав представник України в МВФ.

Підсумовуючи, він повідомив, що за допомогою такого планування та фінансової інженерії можна мобілізувати близько $20 млрд для України, але це не розв'язує усіх проблем, особливо з урахуванням військових витрат.

"Зрештою, для їх покриття все одно доведеться звернутися до міністрів фінансів G7, адже саме їхні країни це фінансують. (тому) другий варіант - Ukraine Support Loan", - наголосив Рашкован.

На його думку, існує можливість збільшити обсяг цього інструменту з початкових EUR90 млрд - обсягу, який визначив минулого року МВФ.

"Якби Фонд визначив потребу в EUR140 млрд, партнери шукали б EUR140 млрд. Тому зараз важливо узгодити розуміння загальної суми: $30-35 млрд невійськових потреб плюс EUR40 млрд військових, разом приблизно EUR70 млрд. Відповідно, ліміт Ukraine Support Loan треба збільшити. Інструмент і його юридична база вже існують, необхідно лише підвищити кредитний ліміт", - описав можливий розвиток подій представник України у МВФ.

Він уточнив, що у такому випадку Європейському Союзу доведеться залучити ці кошти на ринку, щоб надати їх Україні, що за ставки 4-5% коштуватимуть близько EUR3 млрд відсотків на рік, які європейці хотіли б покрити за рахунок допомоги неєвропейських країн G7. Тоді механізм був би майже безоплатним і для Європейського Союзу, і для України.

Серед менш реалістичних джерел Рашкован також згадав про заморожені у США $5 млрд та ухвалений у квітні 2024 року REPO Act, який дозволяє президентові США конфіскувати російські суверенні активи під американською юрисдикцією та спрямувати їх на допомогу Україні.

"На жаль, його не застосували навіть за адміністрації Байдена, і досі цього не зроблено. Тому з'явилася інша ініціатива під назвою PEACE Act. Вона фактично зобов'язує міністра фінансів США протягом 90 днів після набрання законом чинності вилучити відповідні активи та перерахувати кошти до Ukraine Support Fund. Їх можна було б використовувати й для закупівлі оборонної продукції для України. Законопроєкт ще не став законом, але важливо, що дискусія про санкції триває", - описав поточну ситуацію експерт.

Ще одним варіантом він назвав збір з російської нафти, на кшталт такого, який існував для Іраку, який також може стати джерелом для створеного Міжнародного компенсаційного механізму в Гаазі.

Щодо конфіскації російських активів, Рашкован вважає можливою її у майбутньому, тож над ним треба й надалі працювати.

"Дехто пропонує повернути активи Росії як частину плати за мир. Я категорично проти: ця ідея хибна по суті... Ми знаємо, що Росія не збирається зупинятися. Тому повернення активів буде для неї не ціною миру, а призом: вона просто скаже "дякую" і піде далі", - наголосив представник України.