У першому півріччі 2026 року 40 найбільших мереж АЗС сплатили 8,73 млрд грн операційних податків, що на 15,8% більше, ніж за аналогічний період торік, і на 58% перевищує показник першого півріччя 2024 року. Про це пише директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн у статті «60 тисяч на місяць досить. Чому більшість АЗС платить «мінімальний» податок на прибуток» для «Дзеркала тижня».

Дослідження охопило 2 977 АЗС, або 55% від загальної кількості ліцензій на роздрібну торгівлю пальним станом на 30 червня 2026 року. У розрахунках враховано операційні податки без акцизів на пальне й митних платежів.

Одним із головних чинників зростання надходжень стало запровадження у грудні 2024 року авансових внесків із податку на прибуток підприємств (ПнПП). За підсумками першого півріччя 2026 року досліджувані мережі сплатили 1,72 млрд грн цього податку, що на 70% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Але якщо не враховувати мережі ОККО, WOG і BVS, які й до запровадження авансових внесків сплачували набагато більші суми податку на прибуток, то надходження від решти мереж за два роки зросли більш ніж усемеро - зі 110 млн до 796 млн грн.

«Між тим уже очевидна стратегія переважної більшості мереж, причому як великих, так і малих: платимо за встановленим мінімумом, або 60 тис. грн на місяць. Це насправді було очікувано. Якщо державу задовольняє така сума, навіщо платити більше?» - зазначає Сергій Куюн.

Водночас між мережами зберігається суттєвий розрив у сплаті податку на прибуток у розрахунку на одну АЗС. Так, у І півріччі поточного року ОККО сплачувала 245 тис. грн на місяць, WOG - 125 тис. грн, BVS - 86 тис. грн.

Особливо показовим, на погляд автора, є результат «Авантаж 7», яка працює у дискаунт-сегменті й продає пальне за мінімальними цінами. Мережа продемонструвала третій серед досліджуваних операторів показник сплати ПнПП на одну станцію - 96 тис. грн.

Ще одним джерелом зростання податкових надходжень стали відрахування із заробітних плат. За два роки сплата ПДФО та ЄСВ збільшилася на 82% - з 1,99 млрд грн у першому півріччі 2024 року до 3,62 млрд грн у січні-червні 2026-го. Водночас середній розрахунковий оклад працівників АЗС зріс на 88% - з 12,1 тис. до 22,7 тис. грн на місяць.

Найвищі офіційні середні зарплати зафіксовано в ОККО - 38,7 тис. грн, SOCAR - 37,8 тис. грн, UPG - 33,7 тис. грн, AMIC - 33 тис. грн, «Укрнафті» - 30,7 тис. грн і WOG - 30,6 тис. грн.

Натомість у KLO середній оклад становив 17,3 тис. грн, VST - 18,3 тис. грн, а в «Паралелі» - менш як 20 тис. грн.

Таким чином, розрив між найвищим і найнижчим показниками перевищує 21 тис. грн, або більш як удвічі.

На погляд експерта, така різниця може свідчити про збереження практики виплати частини зарплат у «конвертах», оскільки основну частину персоналу мереж становлять оператори й касири АЗС, рівень оплати праці яких загалом є порівнянним.

«Це свідчить про те, що «конверт» живий. Хоча вже й не такий гладенький, як був ще два роки тому», - йдеться у матеріалі.

Разом з цим очільник «А-95» вважає, що паливний ринок залишається одним із найуспішніших прикладів детінізації серед проблемних галузей економіки. Водночас збереження позитивної динаміки податкових надходжень стає дедалі складнішим через російські атаки на паливну інфраструктуру, зростання витрат операторів і тиск на роздрібні ціни.

«Така спадщина створює виклик для нового голови Державної податкової служби Юрія Конюшенка, якому доведеться тримати ритм у дуже складних умовах. Ситуація в галузі погіршується через посилені атаки агресора, пошкодження й знищення активів. Своєю чергою дедалі більше відчувається тиск уряду на паливні ціни. [...] Усе це може призвести до погіршення податкової віддачі. З іншого боку, як свідчать наведені цифри, існує потенціал для подальшої детінізації, і це єдиний шлях утримати темп 2024-2026 років», - підсумував експерт.