Національний банк України не розглядає емісію гривні як спосіб фінансування дефіциту державного бюджету.

Про це повідомляє пресслужба регулятора з посиланням на голову НБУ Андрія Пишного.

За його словами, Нацбанк вважає такий механізм небажаним і шкідливим для макрофінансової стабільності, оскільки надмірне збільшення грошової маси створює інфляційний тиск.

"Емісія - це, коли грошей в економіці стає більше, а у випадку із введенням нової банкноти цього не відбудеться. Банкнота нового номіналу замінить частину старих й зношених банкнот та банкнот меншого номіналу", ‒ пояснив Пишний.

Він зазначив, що структура готівки в обігу зміниться, але загальний обсяг грошей залишиться незмінним. Тому поява нової банкноти не матиме впливу на інфляцію чи курс гривні.

За словами Пишного, поява нового номіналу є наслідком економічних процесів попередніх років. За останні сім років ціни зросли вдвічі, а середньомісячна заробітна плата ‒ утричі, свідчать дані Держстату. Це разом зі змінами у структурі готівкового обігу зумовило необхідність оновлення банкнотного ряду.

Голова НБУ підкреслив, що нинішня ситуація принципово відрізняється від тієї, що була у 90-х роках. Тоді Україна переживала гіперінфляцію: у 1992 році ціни зросли на 2000%, а у 1993 році ‒ на 10000%. Натомість у липні 2026 року порівняно з липнем 2025 року ціни зросли на 7,7%.

Пишний підкреслив, що інфляція у 90-х роках зростала не через сам факт випуску нових банкнот, а внаслідок економічної ситуації. Тоді Україна переживала глибоку економічну кризу, тривала неконтрольована емісія, а довіра до купоно-карбованця була втрачена.