Аналітичні центри звернулись до президента України Володимира Зеленського, прем'єр-міністерки України Юлії Свириденко, міністра фінансів Сергія Марченка, міністра економіки, довкілля та с/г Олексія Соболева, а також голів парламентських податкового та економічного комітетів із закликом переглянути законопроєкт щодо обов'язкової реєстрації платниками ПДВ представників малого бізнесу та встановити поріг реєстрації на рівні 6 млн грн.

Згідно із заявою, опублікованою на сайті ІЕД у вівторок, оприлюднений Мінфіном 18 грудня законопроєкт передбачає обов'язкову сплату ПДВ для всіх платників першої, другої та третьої груп спрощеної системи оподаткування, чий річний дохід перевищує 1 млн грн. Згідно з поданим до документа аналізом регуляторного впливу (АРВ), уряд очікує отримати близько 40,1 млрд грн додаткових доходів, передбачаючи витрати держави у 0,179 млрд грн та додаткові витрати бізнесу на рівні 2,09 млрд грн на рік.

Проте аналітичні центри наголошують, що ці розрахунки не відповідають реаліям, оскільки ПДВ є податком на кінцеве споживання, а отже, призведе до додаткових витрат громадян, що дорівнюватимуть сумі фіскального ефекту.

У зверненні підкреслюється, що Мінфін суттєво недооцінив адміністративні витрати бізнесу. Припущення уряду про те, що підприємець витрачатиме лише 56 людино-годин на рік на адміністрування ПДВ, суперечить даним Світового банку, згідно з якими український бізнес витрачає на податкове адміністрування в середньому 595 людино-годин. Посилаючись на дослідження аналітичного центру "CASE Україна" 2025 року, підписанти додали, що різниця у трудовитратах між платниками єдиного податку з ПДВ та без нього становить понад 140 людино-днів на рік, що у 20 разів більше за оцінки Мінфіну.

Крім того, підписанти наголосили, що з урахуванням потреби у кваліфікованих бухгалтерах із середньою заробітною платою близько 26 тис. грн реальні додаткові витрати на одного підприємця можуть становити 93 тис. грн на рік. Для 660 тис. підприємців, на яких пошириться нове регулювання, загальні непродуктивні витрати сягнуть від 61,4 млрд грн до 115,7 млрд грн на рік. Таким чином, негативний вплив на суспільний добробут перевищить потенційний фіскальний ефект, оскільки адміністративні витрати є чистими втратами.

Аналітики попереджають, що реалізація ініціативи у поточному вигляді стимулюватиме тінізацію бізнесу через дроблення та приховування оборотів, а масова реєстрація нових платників призведе до блокування податкових накладних та значних втрат місцевих бюджетів. Зокрема, втрати місцевих громад від зниження ставки єдиного податку з 5% до 3% для нових платників ПДВ становитимуть не менше 18 млрд грн. Додатково знадобляться витрати у розмірі щонайменше 3 млрд грн на розширення штату податкової служби та юристів для обслуговування зрослої кількості платників.

Замість запропонованих норм аналітичні центри пропонують орієнтуватися на досвід ЄС та Великої Британії, де поріг реєстрації ПДВ становить EUR85-100 тис. Експерти рекомендують запровадити в Україні поріг у 6 млн грн з 2027 року з подальшим поетапним зниженням, забезпечити спрощене адміністрування за касовим методом та автозаповнення декларацій. Також наголошується на необхідності першочергового вирішення проблем неформальної зайнятості, сірого імпорту та ухилення від акцизів, що сумарно завдає бюджету збитків на сотні мільярдів гривень щорічно.

Для мінімізації зловживань пропонується імплементувати антибюрократичні правила ATAD Directive EU 2016/1164 із запровадженням чітких критеріїв для виявлення "дроблень", ухвалити законопроєкт №13507 щодо критеріїв найманої праці, запровадити КРІ для Державної податкової та податкової служби (ДПС та ДМС), а також створити економічні стимули для покупців вимагати чеки. Автори звернення закликають провести експертну нараду за участю представників міністерств та депутатів для узгодження методології розрахунків та визначення оптимального порогу переходу на ПДВ.

Під зверненням підписалися "CASE Україна", Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), Інститут соціально-економічної трансформації, Український інститут правової політики, мережа захисту національних інтересів "АНТС", Інститут податкових реформ, Центр громадської експертизи, Асоціація податкових консультантів, Інститут економічного лідерства, аналітичний центр Advanter Group, Офіс шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, Інститут фінансів та права, а також податкова група Економічної експертної платформи.

Як повідомлялося, Мінфін 18 грудня опублікував для обговорення проєкт закону щодо реєстрації платників ЄП, якими є ФОПи 1-3 групи, платниками ПДВ у разі досягнення обсягу оподатковуваних операцій у розмірі 1 млн грн.

Мінфін пропонує запровадити закон з 1 січня 2027 року і вважає, що такий термін забезпечить бізнесу достатній час для адаптації та налаштування процесів без зайвого стресу.

Після цього заступниця міністра фінансів Світлана Воробей та нардеп, голова підкомітету з питань взаємодії держави та бізнесу Ігоря Марчука провели онлайн-зустріч з підприємцями, де презентували нюанси ініціативи.

Бізнес розкритикував пропозицію Мінфіну. Підприємці вважають, що впровадження оподаткування ФОПів створює додаткове навантаження: постає потреба наймати бухгалтера, потреба в адмініструванні та звітності, ризики штрафів у майбутньому, касові розриви, що зрештою впливатиме на ціну для споживача.