Державна служба статистики до кінця цього року має намір провести оцінку чисельності населення України, така оцінка не замінить собою перепис, але це буде найкраще з того, що наразі можливо, заявив глава Держстату Арсен Макарчук в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

"Ми опинилися в ситуації, коли не знаємо, скільки у країні живе людей. І маємо шукати інші підходи для розрахунку чисельності населення. Маємо провести цю оцінку де-факто з нуля, коли немає єдиного надійного джерела, яке може нам забезпечити дані для оцінки", - зазначив він.

Макарчук нагадав, що до 2022 року при обчисленні чисельності населення Держстат спирався на дані перепису ще 2001 року, накладаючи на нього дані щодо природного та міграційного руху населення: скільки померло, скільки народилося, скільки переїхало.

За його словами, в умовах повномасштабної російської агресії така оцінка класичним методом неможлива, бо існує прогалина з 2022 року, яку немає змоги закрити.

"Особливо це стосується виїзду за кордон, бо певний час документи перевірялися, але дані в базу не вносились. Це, на жаль, об'єктивний факт", - додав очільник служби.

В той же час він зауважив, що є багато інших даних, які у комплексі можна використати для проведення такої оцінки.

"Всі ці дані самі по собі ні про що не говорять, але якщо ми побудуємо модель, яка допоможе нам звести їх всі в одній точці, взаємно перевірити і вийти на певну цифру, ми зможемо зробити обґрунтоване припущення щодо кількості населення України. Воно не замінить собою перепис, але це буде найкраще з того, що наразі можливо. Мені здається, що в нас є всі можливості для того, щоб це зробити навіть в умовах війни", - наголосив Макарчук.

Серед них голова Держстату назвав дані державних реєстрів, які суттєво покращились за час війни, хоча ці дані не геолокують людину: вона може бути у відповідному реєстрі в одному населеному пункті, а фактично проживати в іншому.

За його словами, можна також використати дані мобільних операторів, хоча і вони не є ідеальними, бо операторів кілька, і люди можуть користуватись послугами кількох мобільних операторів, а також є певні нюанси, які стосуються віднесення людини до якогось конкретного місця проживання.

Макарчук також згадав про можливість використати із дотриманням банківської таємниці дані банків, які знають, де знаходяться їхні клієнти, бо можуть бачити їхні операції в POS-мережі, фіксують звернення клієнтів до відділення.

"Плюс існують, наприклад, статистичні дані щодо кількості спожитих продуктів харчування в певній місцевості, за якими можна робити певні припущення щодо кількості населення, яке там проживає", - також навів приклад глава Держстату.

Він зазначив, що запит щодо оцінки чисельності населення чи не наймасовіший: від органів державної влади, місцевих органів, від бізнесу та громадян.

"В нас є три головних показники, які цікавлять всіх: ВВП, інфляція і чисельність населення та його статево-віковий склад", - констатував Макарчук.

Як повідомлялося, 30 вересня 2024 року Кабінет міністрів схвалив Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року та затвердив план заходів щодо її реалізації у 2024-2027 роках. Згідно з документом, чисельність населення в Україні, за оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук, до 2041 року може скоротитися до 28,9 млн осіб, а до 2051 року - до 25,2 млн осіб.

Згідно з документом, за даними Держстату, чисельність населення України на дату проведення Всеукраїнського перепису населення 2001 року становила 48,5 млн осіб, а за оцінкою Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.Птухи Національної академії наук, на 1 січня 2022 року чисельність населення України становила 42 млн осіб, на липень 2024 року - 35,8 млн осіб (на підконтрольних територіях - 31,1 млн осіб).

У 2024 року в Україні було зареєстровано 495,09 тис. смертей, що в 2,8 раза перевищило число зареєстрованих народжень - 176,78 тис. Порівняно із 2023 роком кількість народжених скоротилася на 10,71 тис., або на 5,7%, тоді як кількість померлих - лише на 0,2%, або на 1,15 тис.

Нацбанк у січневому інфляційному звіті оцінив відтік з України у 2024 році в 0,5 млн (за даними Держприкордонслужби - 0,315 млн). НБУ також зберігає прогноз відтоку у 2025 році на рівні 0,2 млн та очікує такого ж відтоку наступного року.