Частка постачальників закупівельної агенції МОУ «Державний оператор тилу», до яких застосовані обмежувальні заходи через порушення контрактів, не перевищує 1%; станом на червень таких усього сім.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив заступник голови комісії з реорганізації ДП МОУ "ДОТ" Дмитро Бігунець під час заходу, організованого для презентації досягнень за напрямом розбудови комплаєнс- та антикорупційної інфраструктури у ДОТ та АОЗ.

«У нас справді низький відсоток невиконання контрактів, якщо взяти усі компанії, з якими працює Державний оператор тилу. Якщо говорити про унікальні випадки застосування обмежувальних заходів, то це десь плюс-мінус 1%. За період з жовтня 2024 року станом на червень це усього 7 компаній, яких ми були змушені виключити з переліку постачальників за наявності підстав», - розповів Бігунець.

Він пояснив, що з моменту винесення рішення про відсторонення від закупівель, які організує ДОТ, у компанії є п'ять дній на його оскарження. У разі ж підтвердження рішення постачальник дискваліфікується терміном на один календарний рік.

Серед найчастіших причин, які стають підставою для застосування обмежувальних заходів, є постачання неякісної продукції і невиконання контракту.

«Перше - невиконання контракту: це коли із законтрактованого нічого не поставлено. Друге - це постачання неякісної продукції або фальсифікату, тобто продукції, не підтвердженої відповідними документами. Трапляються випадки порушення антикорупційних вимог. Наприклад, коли постачальник на якомусь етапі використає сировину походженням з країни-агресора, Білорусі або Ірану. Це також є автоматичною підставою для застосування обмежувальних санкцій», - пояснив Бігунець.

Втім, процедура передбачає для компаній і можливість виходу з-під обмежувальних санкцій, тобто повернення до переліку постачальників. Для цього потрібно сплатити усі штрафні зобов'язання, виставлені ДОТ, відмовитися від судових позовів до держпідприємства, якщо такі були, а також взяти на себе антикорупційні зобов'язання щодо дотримання антикорупційної програми закупівельної агенції.

«За сукупності виконання цих трьох умов з постачальника можуть достроково зняти обмежувальні заходи, але не раніше, ніж за три місяці з моменту їх застосування. Якщо після відновлення у переліку цей постачальник протягом року знов вчинить щось подібне, то у такому випадку до нього буде застосовано більш жорсткий підхід», - додав представник ДОТ.

За його словами, наразі триває розробка схожого «санкційного треку» щодо недобросовісних постачальників озброєння та військової техніки, закупівлю яких здійснює ДП «Агенція оборонних закупівель». Але із його застосуванням є нюанси, бо найголовніше по цій номенклатурі - зберегти безперервність забезпечення.

«Ми не можемо нехтувати забезпеченістю в силу антикорупційних чи комплаєнс-правил. Якщо, скажімо, немає якогось кримінального чи санкційного кейсу, але є, наприклад, обґрунтований сумнів щодо своєчасного постачання внаслідок форс-мажору, то ми такій компанії зупинимо постачання по усій продукції? Або у виробника не виходять міни, а виходять добрі скиди, то чому ми її приберемо з переліку? Нехай постачає скиди. І так далі. Треба дуже диференційовано підходити. Тому ми зараз спільно з департаментом закупівель Міноборони напрацьовуємо критерії формування «чорного списку» для АОЗ, щоб зберегти саме забезпеченість війська», - зазначив Бігунець.

Як повідомлялося, Міністерство оборони України та громадська спілка «Українська рада зброярів» погодили спільні кроки у сфері забезпечення якості товарів оборонного призначення. Важливим напрямом подальшої взаємодії Міноборони та приватного сектору стане впровадження на приватних підприємствах систем управління якістю згідно з військовими стандартами, ідентичними стандартам НАТО серії AQAP.