Ліцензії та дозволи на надрокористування, терміни дії яких закінчуються і які потребують пролонгації, не входять в параметр дії угоди щодо Американсько-Українського інвестиційного фонду з відбудови, повідомила перша віце-прем'єр - міністр економіки Юлія Свириденко на брифінгу в Києві у четвер.

"Якщо ми кажемо про ліцензії, терміни яких закінчуються і які потребують пролонгації, то ті ліцензії не потрапляють в периметр фонду, тобто з них не перераховується 50% (плати за ліцензію та рентних платежів до Фонду - ІФ-У)", - сказала вона.

В той же час Свириденко підтвердила, що угода стосуватиметься так званих "сплячих ліцензій".

"Сплячі - це означає, що за останні 10 років вони видобували менше 1%, ніж було нормативно заплановано. Вони є базові для відрахування цих 50% до державного бюджету", - пояснила перша віце-прем'єрка.

Перший заступник міністра економіки Олексій Соболєв додав, що до таких "сплячих" ліцензій належать також ті, які за останні п'ять років порушили програми розвитку.

Свириденко не змогла назвати, про як кількість таких ліцензій йде мова та порадила звернутися до профільного міністерства.

"Аудит сплячих ліцензій - це функціональний обов'язок міністерства профільного, яке має бути зацікавлене в тому, щоб видані ліцензії працювали. Ми, як Міністерство економіки, теж очевидно зацікавлені в тому, що там відбувався видобуток, переробка, і ліцензії дійсно працювали, а не просто десь пилилися на шухлядці", - зазначила перша віце-прем'єрка.

Заступник міністра - торговий представник Тарас Качка, який очолював технічну переговорну команду щодо угоди про створення Фонду, підкреслив, що у випадку роботи безпосередньо Фонду коректно говорити про інвестиційні проєкти, а не ліцензії.

"Фонд - не про ліцензії, фонд про інвестиції... Ми не обговорюємо ліцензії, ми обговорюємо проекти для інвестицій. Тобто ліцензії, як юридичний інструмент, згадуються в цьому документі, як ... референс для визначення внесків у Фонд, або умови ліцензій, де має бути записано зобов'язання звертатися до Фонду по якісь кошти, якісь інвестиції", - пояснив він.

За його словами, дискусія про те, яка має бути політика держави щодо "сплячих" ліцензій, - це внутрішньодержавна дискусія. "Це наша автономія", - підкреслив Качка.

Свириденко також додала, що на етапі отримання ліцензії нічого не зміниться з набуттям чинності угоди Україна-США, бо сам Фонд не прийматиме участь у відповідних конкурсах.

"Якщо вам не вистачає власних ресурсів для того, щоб реалізувати цей проєкт, вам потрібне залучення зовнішнього фінансування, ви звертаєтесь в Фонд за тим, щоб отримати це фінансування. Ви надаєте умови, на яких ви готові залучати фінансові ресурси, даєте опис проєкту, і Фонд може прийняти рішення про фінансування або нефінансування цього проєкту. Фонд сам нічого не видобуває, фонд не приймає участі в приватизації, Фонд не приймає участі в угодах розподілу продукції. Фонд може профінансувати цей проєкт", - пояснила перший віце-прем'єр.

"Єдина умова, що якщо вам Фонд відмовив і не бачить зацікавленості організації цього проєкту, ви можете звертатися за пошуком дофінансування до інших інвесторів. Але умови, які ви їм будете пропонувати, не можуть бути суттєво кращими, ніж те, що ви пропонували фонду", - додала Свириденко.

За її словами, власник ліцензії впродовж шести місяців не має пропонувати іншим потенційним інвесторам пропозиції кращі, ніж ті, що були для Фонду.

Перша віце-прем'єр також зазначила, що якщо надрокористувач має власний капітал для розробки родовищ та не потребує залучення зовнішніх інвестицій, то він не зобов'язаний звертатися до Фонду та може видобувати за рахунок власних ресурсів.

"Цікавість американців в тому, що вони перші отримують, по суті, інформацію про інвестиційні можливості, які є в сфері корисних копалин, нафти і газу.