Сьогодні найпоширенішими схемами виведення валюти за кордон є неповернення валютної виручки та фіктивний імпорт.

Про це в інтерв'ю NV Бізнес розповів заступник голови Національного банку Дмитро Олійник.

"Основні схеми - неповернення валютної виручки та фіктивний імпорт. Українські компанії експортують товар, але контрагенти за нього не розраховуються. Після 180 днів компанія зникає або припиняє діяльність", - зазначив він.

Водночас, за словами Олійника, виявлено випадки, коли на одного власника оформлювали 40-50 компаній, а їхні акціонери були зареєстровані у притулках для безхатченків.

"Банківська система не завжди ефективно реагує: банки закривали рахунки без наявних розрахунків за зовнішньоекономічними договорами клієнтів, завершуючи валютний нагляд", - каже він. - "Це дозволяло таким компаніям зникнути. Нам довелося внести зміни до законодавства, які заборонили банкам завершувати валютний нагляд навіть у випадках закриття рахунків таким клієнтам".

До того ж фіктивний імпорт працює через передоплату, додав Олійник. У такому разі до 90% товару ніколи не поставлялося в Україну, а компанія зникала.

Також, за його словами, для отримання коштів у валюті за кордоном використовували деякі фінансові інструменти.

"Наприклад, купували американські облігації в Україні за гривні, до настання строку погашення виводили ці облігації на рахунки в цінних паперах, відкриті у іноземних депозитарних установах. А потім отримували погашення у валюті, що відбувалося вже за кордоном за цими облігаціями", - розповів Олійник.

Аналогічні порушення є і в державних закупівлях для оборонних потреб: завищені ціни, відсутність поставок або їх фіктивність, додав заступник голови НБУ.

Він зазначив, що регулятор посилив контроль за валютним наглядом і обмеженням виведення капіталу.

Як повідомлялося, у березні Верховна Рада утворила Тимчасову слідчу комісію з питань розслідування фактів можливих порушень законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, пов'язаних з неповерненням валютної виручки в Україну.