Попри повномасштабну війну, корупція залишається однією з ключових проблем для українського суспільства. Згідно з новим опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у межах проєкту USAID/ENGAGE, українці назвали корупцію другою найсерйознішою проблемою після війни.

Соціологи зафіксували, що 60% респондентів вважають корупцію поширеним явищем у країні. Водночас майже половина опитаних (49%) упевнені, що рівень корупції зріс за останній рік, попри воєнний стан.

Рівень нетерпимості до хабарництва також демонструє зростання: якщо у 2021 році лише 42% громадян заявляли про неприйнятність корупційної поведінки, то у 2023 цей показник сягнув 53%, а у 2024 - вже 54%.

Водночас досвід особистого зіткнення з корупцією залишається високим. Найчастіше респонденти повідомляли про вимагання хабарів у сфері освіти - 29% заявили, що керівництво шкіл або вчителі просили гроші, подарунки чи послуги впродовж останніх 12 місяців. У медичній сфері про аналогічні випадки повідомили 26% опитаних, а в Національній поліції - 25%.

Також українці зазначили зростання корупції у сфері приватизації, землекористування та володіння землею - з 14% у попередньому періоді до 25% цього року. У податковій сфері цей показник за рік зріс із 6% до 13%.

Дослідження показало, що внутрішньо переміщені особи частіше стикаються з корупцією, тоді як зовнішньо переміщені - більш схильні її виправдовувати.

Разом з тим, громадяни рідко повідомляють про факти корупції. Головною причиною пасивності є переконання, що це не дасть результату: так вважають 63% опитаних.

Жителі Івано-Франківської, Київської та Тернопільської областей демонструють нижчий рівень зіткнення з корупційними практиками, порівняно з іншими регіонами.

Окрему стурбованість викликає зниження впевненості населення у власній спроможності впливати на зменшення корупції та зниження готовності дати відсіч корумпованим посадовцям.

Також більшість опитаних висловили думку, що органи державної влади стали більш корумпованими.

Методологія опитування

Опитування проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у червні-серпні 2024 року серед 10 121 респондента віком від 18 років. Метод - особисті інтерв'ю з випадковою багатоступеневою вибіркою, квотним відбором на останньому етапі. Похибка не перевищує 1,5%. Результати є репрезентативними як на національному рівні, так і для кожної з охоплених областей. Дослідження дозволяє простежити динаміку з 2007 року.