Рахункова палата завершила аудит роботи АРМА, яке займається управлінням активами, вилученими у справах про корупцію та інші злочини. Перевірка охопила 2022-2023 роки та перше півріччя 2024 року і виявила низку проблем, зокрема недостатнє правове регулювання, відсутність чіткої системи управління арештованими активами та неузгодженість дій між агентством, прокуратурою та слідчими органами.

Згідно з даними, у 2022-2024 роках АРМА забезпечило надходження до бюджету від управління активами на суму 0,4 млрд грн, від управління грошовими коштами - 0,6 млрд грн, а також від реалізації активів - 1,6 млрд грн.

Водночас аудит засвідчив недосконалість механізмів відбору управителів та оцінювачів активів, проблеми у внутрішніх регламентних нормах, що впливають на моніторинг та контроль ефективності управління.

Особливою проблемою залишається неврегульованість процедур передання активів між АРМА, органами прокуратури та органами досудового розслідування. Лише 1% із понад 100 000 судових ухвал про арешт майна передбачав передання в управління АРМА. Через це активи на понад 39,4 млрд грн залишаються неприйнятими в управління, що створює значні втрати для держави.

Аудит також показав, що в Єдиному державному реєстрі активів відсутня повна інформація про об'єкти, що призводить до викривлення даних щодо їхньої вартості. Недоліки в обліку та управлінні активами спричинили недоотримання очікуваних доходів на суму 81,3 млн грн.

Крім того, реалізація активів за чотирма ухвалами була нижчою за ринкову вартість на 769,3 млн грн.

Однією з причин недостатньої ефективності, на думку аудиторів, є брак фінансування. У 2022-2024 роках АРМА отримало 610,8 млн грн, що становить лише 56% від необхідного обсягу. Це спричинило високу плинність кадрів і негативно вплинуло на інституційну спроможність агентства, додали у Рахунковій палаті.

Серед позитивних змін аудиту зазначено оновлення облікової політики АРМА, що дозволяє відобразити активи на суму 51,5 млрд грн у бухгалтерському обліку, а також вдосконалення системи менеджменту активів.

За результатами аудиту Рахункова палата надала Кабінету міністрів та Верховній Раді низку рекомендацій для підвищення ефективності управління арештованими активами.