Україна вже отримує інформацію в рамках міжнародної угоди про обмін податковою інформацією, заявив голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев. За його словами, від 30 вересня, коли такий обмін стався вперше, податківці отримали інформацію про понад 500 тисяч рахунків українців за кордоном, "де сума перевищує 200 тисяч євро".

Що таке система автоматичного обміну податковою інформацією і кого вона стосується, та що буде з цими та іншими рахунками, які українці мають за кордоном?

Як податківці різних країн обмінюються інформацією і що таке CRS

10 років тому з ініціативи Організації з економічного співробітництва та розвитку було створено Common Reporting Standard (SRC) - систему, в якій податкові служби різних країн обмінюються інформацією.

Станом на січень 2024 року, учасниками міжнародного багатостороннього автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки були 110 країн, включно з усіма державами-членами Європейського Союзу.

Україна заявила про бажання приєднатися до цієї системи ще у 2021 році.

Податківці отримують інформацію від банків, страхових та інвестиційних компаній, платіжних систем та інших учасників фінансового ринку про доходи клієнтів, а потім передають її податковим органам інших країн.

Для обміну інформацією використовується інформація про ім'я власника рахунку, його адресу, податкове резидентство, податковий номер, дату та місце народження, дані про фінансову установу, а також дані про рахунок, зокрема, скільки коштів на ньому є станом на кінець звітного періоду. А також загальна сума доходів - дивідендів, процентів, які проходили через цей рахунок.

CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією.

Україна приєдналася до цієї системи і на початку жовтня провела перший обмін інформацією. Він стосувався періоду від липня до 31 грудня 2023 року.

Під час обміну українські податківці отримали інформацію від податкових органів інших країн системи про стан рахунків громадян України в інших державах. І надали таку саму інформацію про рахунки нерезидентів в українських фінансових установах.

У міністерстві фінансів заявили, що участь України в міжнародному обміні - це "важливий крок у напрямі підвищення прозорості фінансових операцій та боротьби з ухиленням від сплати податків". Це також є однією зі складових просування України до членства в ЄС.

У міністерстві фінансів вважають, що участь в системі обміну податковою інформацією дозволить посилити контроль за своєчасною і повною сплатою податків, а також виявити незадекларовані доходи і запобігти ухилянню від сплати податків. Ці дані також можуть використовуватися як додаткова інформація для непрямих оцінок доходів громадян.

Кого стосується обмін податковою інформацією

Україна заявила про бажання приєднатися до системи автоматичного обміну податковою інформацією влітку 2021 року. Але лише через півтора року - навесні 2023 - Верховна Рада ухвалила відповідний закон.

Хоча сама система CRS не передбачає якогось обмеження щодо сум, інформацією про які обмінюються податківці, в законі такі обмеження є. В обміні інформацією, що відбувся цього року, бралися до уваги рахунки, відкриті з 1 липня 2023 року, і залишок коштів на яких перевищував 1 млн доларів. Інформацією про менші рахунки (коли б вони не були відкриті), а також рахунки організацій, що перевищують 250 тис. доларів, обміняються вже за рік - у вересні 2025.

Менші суми - впродовж дії воєнного часу - не вважаються "податковою інформацією", яка може бути використана контролюючим органом для визначення суми податкових зобов'язань платника податків. Простіше кажучи, інформацією можна обмінюватися і про менші суми, але вони не вважаються важливими для цілей оподаткування.

Це не означає, що інформації про менші рахунки немає, або що її не передавали. Проте очевидно, що податківці у першу чергу цікавитиме інформація саме про такі суми.

Крім того, оглядачі підкреслюють, що CRS - це лише механізм обміну даними. Що робити з цими даними, вирішують податкові органи тої чи іншої країни. Це також підтвердив і Гетманцев:

"Це вже залежить від податкової, нехай вона займається цими питаннями", - заявив депутат, відповідаючи на запитання Новини Live про те, якими будуть подальші дії щодо громадян України, рахунки яких "засвітилися" під час перевірки.

Юристи також звертають увагу і на ще один момент: у історії з обміном податковою інформацією надзвичайно важливо визначення податкового резидентства. Воно не є тотожним громадянству, - наприклад, можна бути громадянином України і водночас податковим резидентом Польщі чи Німеччини.

Це залежить від того, де зосереджений так званий центр життєвих інтересів людини, - тобто, де вона живе (за основу береться термін у понад 183 дні постійного проживання), працює, де навчаються її діти.

Це є особливо важливим для українців, які під час війни отримали тимчасовий захист за кордоном, знайшли житло, роботу, відкрили бізнес та банківські рахунки. Переважна більшість із них стали податковими резидентами цих країн, хоча українська податкова і надалі може вважати їх податковими резидентами України.

Оглядачі відзначають також, що податківці цікавитимуться інформацією лише про податкових резидентів своєї країни. З іншого боку, вони, швидше, не надаватимуть інформацію про тих, кого вважають своїм податковими резидентами. Або надаватимуть її виключно на запит колег з інших країн, а не в автоматичному режимі.

Відтак, не факт, що, приміром, польські чи німецькі податкові органи будуть ділитися з українською податковою даними про рахунки українців, які сплачують податки в інших країнах.