Зростання економіки України цього року сповільниться до 2,9% після 5,3% торік із подальшим прискоренням до 5,9% наступного року, такий оновлений весняний макропрогноз оприлюднено на сайті Єврокомісії в середу.

"Війна і далі послаблюватиме настрої та перешкоджатиме виробничому потенціалу, зокрема в енергетичному секторі, де, за попередніми оцінками, на початку 2024 року було знищено від 30% до 40% енергетичних потужностей. Призов окремих осіб, який триває, у поєднанні з постійним переміщенням людей, які рятуються від війни і всередині країни, і за кордоном, імовірно, і далі спричинятимуть нестачу робочої сили й матимуть наслідки для економічного виробництва", - наведено аргументацію такого прогнозу.

Згідно з осіннім прогнозом на сайті Єврокомісії очікувалося, що зростання економіки України цього року сповільниться до 3,7% з 4,8% торік і прискориться до 6,1% наступного року.

Кращі перспективи 2025 року в документі пояснюють припущенням, що вже на початку наступного року буде створено умови для поступового збільшення зусиль з відновлення.

Повертаючись до оцінки перспектив поточного року, в Єврокомісії припускають, що приватне споживання, найімовірніше, сповільниться через погіршення настроїв, але стане основним драйвером 2024 року, чому сприятимуть зниження інфляції, упевнене зростання заробітної плати, що відображає гострий брак робочої сили, і зниження рівня безробіття.

"Очікується, що інвестиції продовжать отримувати вигоду від витрат як в оборонному, так і в будівельному секторі, хоча підвищена невизначеність і надалі стримуватиме загальне зростання приватних інвестицій", - ідеться також у документі.

Очікується, що відродження Чорноморського транспортного коридору, найімовірніше, підтримає експорт, що приведе до поступового зменшення від'ємного внеску чистого експорту в зростання ВВП: прогноз зростання експорту цього року поліпшено до 6% порівняно з 3,3% в осінньому звіті. Однак зберігатиметься зовнішньоторговельний дефіцит з огляду на великі потреби в імпорті для відновлення, реконструкції та оборони.

"Цей прогноз, звісно, має дуже високій ступінь невизначеності, а ризики здебільшого схиляються в бік погіршення ситуації. Ескалація конфлікту може не лише спричинити додаткові людські страждання, а й збільшити і так високі виробничі витрати й призвести до подальшої втрати виробничих потужностей. Збільшення кількості людей, які тікають від війни, також може посилити тиск на ринку праці й негативно вплинути на внутрішній попит", - наголошується у звіті.

Зазначено, що на ринку праці спостерігаються деякі ознаки стабілізації з 2023 року на тлі зниження чистого міграційного відпливу й часткового повернення внутрішньо переміщених осіб. Однак усе ще велика кількість переміщених осіб і за кордоном, і всередині України, найімовірніше, і далі дестабілізуватиме ринок праці та сприятиме диспропорцій між регіонами й секторами.

Прогноз зниження безробіття в оновленому звіті поліпшено до 15,5% цього року і 14,1% наступного з 16,2% і 14,5% відповідно в осінньому звіті.

Очікується, що зростання витрат на робочу силу, перебої в постачанні й відновлення внутрішнього попиту, а також великі витрати, пов'язані з війною, підтримуватимуть інфляцію на високому рівні у 2024 і 2025 роках. Згідно з весняним прогнозом, середньорічна інфляція після 12,8% торік цього року знизиться до 5,5%, а наступного - зросте до 7,8%, тоді як восени в Єврокомісії її очікували на рівні 7,7% цього року і 7,6% - наступного.

Як наголошується у звіті, державний дефіцит залишиться високим, але буде поступово знижуватися: з 19,7% ВВП минулого року до 17,7% ВВП цього року і 8,7% ВВП наступного. Передбачається, що цьому посприяє податок на надприбуток у банківському секторі (1% ВВП), закінчення терміну дії зниження податку на пальне й тютюн (1,6% ВВП), а також відновлення економіки, яке триває.

У зв'язку зі зниженням оцінки бюджетного дефіциту поліпшено й прогноз динаміки держборгу: цього року очікується його зростання до 94,4% ВВП, наступного - до 97,8% ВВП, тоді як восени в Єврокомісії очікували відповідно 96,2% ВВП і 98,3% ВВП.

"З огляду на більші потреби у фінансуванні й ширше використання внутрішнього фінансування за підвищеними ставками прогнозується, що державний борг і далі збільшуватиметься, хоча й уповільненими темпами, та залишатиметься нижчим за поріг у 100% ВВП", - констатується у звіті.