Національний банк України (НБУ) розцінює макроекономічну ситуацію в країні як контрольовану, а в разі необхідності підвищення видатків держбюджету вбачає рішення в залученні додаткових коштів від продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), податків і збільшенні обсягів міжнародної допомоги.

"У разі ж реалізації відповідних ризиків потрібно буде шукати відповідні рішення. І ці рішення мають бути, насамперед, на нашу думку, у фіскальній площині. Також у нас залишається простір для того, щоб використовувати потенціал внутрішнього боргового ринку, який дуже непогано себе проявив у першому кварталі, як і торік", - сказав заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук на пресбрифінгу в четвер.

Він зазначив, що стосовно бюджетних видатків присутні певні ризики і невизначеність, що, насамперед, пов'язано із ситуацією на фронті, але водночас базовий сценарій прогнозів Нацбанку поки що ґрунтується на чинному законі про держбюджет на цей рік.

Ніколайчук зазначив, що з урахуванням затвердження Конгресом США пакета допомоги Україні, який включає $7,8 млрд потенційної бюджетної підтримки та $1,57 млрд економічної допомоги, а також нещодавнього траншу за Ukraine Facility у розмірі EUR1,5 млрд, "ці ризики суттєво знизилися, і, власне, за базового сценарію бюджет не матиме суттєвих проблем із забезпеченням фінансування необхідних видатків".

"Тому поки що ситуація виглядає досить керованою, але ризики є досить суттєвими", - резюмував він.

Його колега, заступник голови Нацбанку Юрій Гелетій, нагадав, що за чотири місяці поточного року Мінфін залучив на ринку ОВДП понад 50 млрд грн чистого фінансування.

"З урахуванням показників ліквідності системи ... потенціал (подальшого залучення) досить широкий. І Міністерство фінансів, власне, управляє ситуацією, самостійно визначає, скільки треба їм залучати (...) Ми бачили зменшення прибутковості за результатами наших рішень щодо облікової ставки на минулому засіданні КМП. Тому, з урахуванням показників ліквідності, ми бачимо якісний потенціал і можливість у разі потреби збільшувати обсяги залучень", - сказав він під час пресбрифінгу.

Гелетій додав, що якщо торік значну частку чистого фінансування на ринку ОВДП забезпечило розміщення резервних ОВДП, то цьогоріч їхній внесок становив лише 3 млрд грн у зв'язку з вичерпанням банками ліміту їхньої купівлі.

Своєю чергою голова Нацбанку Андрій Пишний наголосив, що подальший розвиток воєнних дій передбачити складно, як і наслідки та бюджетні видатки, що випливають із них, і зазначив, що в разі непередбаченої потреби можливе розширення обсягу зовнішньої допомоги.

"Отже, це інший сценарій, який, зокрема, в межах тієї взаємодії, яка відбувається з нашими міжнародними партнерами, передбачає можливе розширення пакета міжнародної фінансової допомоги. Про це також варто пам'ятати", - повідомив він.

"Зараз ситуація з міжнародною допомогою стабілізувалася. Ми очікуємо її на рівні $38 млрд (у 2024 р.), і це хороша новина, яка, зокрема, підживлює наше бачення майбутнього", - додав глава центробанку.

Як повідомлялося, доходи держбюджету-2024 визначено в розмірі 1,77 трлн грн (не враховують можливу грантову допомогу), видатки - 3,36 трлн грн, дефіцит - 1,57 трлн грн за закладеного середньорічного курсу 40,7 грн/$1.

Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа на початку лютого, посилаючись на дані Міноборони і Мінфіну, повідомила, що мобілізація від 400 до 500 тис. військовозобов'язаних і додаткові потреби в закупівлі та модернізації військової техніки можуть потребувати збільшення видатків держбюджету-2024 на суму близько 700 млрд грн.

Крім того, Кабінет міністрів 12 квітня встановив доплату військовослужбовцям і поліцейським на "першій лінії" 70 тис. грн за кожні 30 днів (сумарно) виконання таких завдань.

Голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев припускав, що уряд зможе забезпечити такі виплати коштом податкових надходжень та емісії ОВДП.