Бюро економічної безпеки (БЕБ) пропонує розширити свою підслідність за статтею 191 Кримінального кодексу ("Розтрата майна, зловживання владою та службовим становищем").

Про це тимчасово виконуючий обов'язки директора БЕБ Андрій Пащук розповів у інтерв'ю Укрінформу.

"Всі ці факти розкрадань, перевищення закупівельних цін, підпадають під статтю 191 Кримінального кодексу - розтрата майна, зловживання владою, службовим становищем. Але вона, на наш погляд, не дуже досконала. Справа в тому, що за цією статтею до 1,5 мільйона гривень розслідує Національна поліція, від 1,5 до 6 мільйонів - БЕБ, а понад 6 мільйонів - НАБУ", - розповів Пащук.

На його думку, цей розподіл доцільно змінити, передавши більше повноважень БЕБ.

"Буває також, що знайдемо на першому етапі порушення на 3,5 мільйона гривень, передаємо детективу. Той починає розслідування і далі з'ясовує, що насправді йдеться не про 3,5, а про 7 мільйонів. Це міняє підслідність. Усе, що напрацьовано, треба передати до НАБУ, а там розслідування починають спочатку. Виходить, справа затягується, правоохоронний ресурс використовується неефективно.

Тому ми пропонуємо законодавчо передбачити підвищення порогу хоча б до 50 мільйонів гривень, щоб і ми могли спокійно працювати, і навантаження на НАБУ зменшилося. Але консенсусу в цьому питанні поки що немає. Тривають дискусії", - сказав Пащук.

Він також хоче розширити повноваження БЕБ для реагування на можливі зловживання під час державних тендерів. За його словами, такі повноваження потрібні, щоб зупиняти проведення "незрозумілих тендерів на придбання барабанів, овочерізок для сховищ тощо".

"При виявленні таких оголошень скеровуємо листи до бюджетних організацій, щоб отримати пояснення та запобігти невмотивованим придбанням. Дехто із розпорядників нормально ставиться до таких листів, але вистачає і тих, хто їх просто ігнорує. У нас же, на жаль, немає методів впливу на посадовців, які нехтують приписами Бюро. Адже наш рекомендаційний лист не має юридичної сили. Ми пропонували змінити цю норму, тому що йдеться про єдиний інструмент впливу та запобігання збиткам на етапі до порушення справи", - додав Пащук.

Нагадаємо, Бюро економічної безпеки створене у 2021 році на базі податкової міліції, хоча воно мало стати новим органом, який би сконцентрував функції боротьби з економічними злочинами.

Минулого тижня Верховна Рада провалила голосування за урядовий законопроєкт, який дозволяв відкласти кадрове перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Урядовий законопроєкт не підтримало жодне бізнес-об'єднання, його також розкритикували представники країни "Великої сімки", однак Офіс президента наполягав на його ухваленні. Водночас цілий ряд бізнес-асоціацій підтримали альтернативний законопроєкт про перезавантаження БЕБ №10439-2.

Міністр юстиції Денис Малюська визнавав, що урядовий законопроєкт відкладає переатестацію співробітників БЕБ до завершення війни нібито через дефіцит кадрів, за винятком обрання голови БЕБ та переатестації його заступників.