Представники видобувних підприємств, чиї власники чи співвласники потрапили під українські санкції, просять уможливити подальшу роботу із надрами, щоб запобігти деградації надр та звільнення персоналу.

Відповідну позицію вони озвучили під час круглого столу «Перезапустити українські надра: перші підсумки реалізації санкційної політики у видобувній сфері» в Укрінформі.

«Обсяги виробництва у нас впали на 89%. Місцеві податки і обсяги сплаченої ренти за користування надрами за минулий рік становили понад 130 млн грн. У 2023 році прогнозуємо близько 64 млн грн», - зазначив директор ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» Дмитро Голік.

За його словами, комбінат є місто утворюючим підприємством, яке забезпечує надходження коштів до місцевого бюджету. Межиріченський ГЗК змушений був перевести персонал на 2/3 від попереднього рівня оплати праці.

«Ми і працювати не можемо, і навіть займатися рекультивацією. Це буде місцева техногенна катастрофа: кар'єри зараз затоплені водою», - сказав Голік.

За словами головного геолога групи Smart Energy Володимира Семенюка, неможливість проводити ряд робіт на газових свердловинах призведуть до зменшення видобутку на них у подальшому, або взагалі зробить ці свердловини непридатними для використання.

«У момент зупинки (видобування газу - ред.) продовжується конденсація рідини у пласті, продовжуються процеси просування газо-водяного контакту. На момент, коли ми захочемо відновити роботу свердловини, може виявитися, що зупинені свердловини вже будуть обводнені, і відновити їх роботу буде неможливо», - пояснив Семенюк.

Директор ТОВ «Смарт Граніт» Наталія Іванюк, у свою чергу, заявила, що через анулювання спецдозволів на користування надрами довелося приймати рішення про скорочення працівників підприємства, адже його робота повністю зупинена.

Керівник комітету з питань надрокористування Європейської Бізнес Асоціації Дмитро Кащук запропонував внести зміни до законодавства, за яких підприємства підсанкційних осіб могли би продовжувати працювати і приносити користь державі. «Одна із новел, яка може бути закладена у законодавстві - стягнення 100% прибутку компанії на користь спеціального фонду держави після проведення аудиту «великою четвіркою», - сказав він.

Представники Міністерства юстиції та Міністерства економіки, що були присутні на круглому столі, виступили за варіант стягнення підсанкційного майна у власність держави.

Як повідомлялося, Закон України від 01 грудня 2022 р. № 2805-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами» передбачає зміни до Кодексу України про надра, зокрема, щодо визначення юридичних осіб, які не можуть бути користувачами українських ресурсів. Це юридичні особи, в яких: істотну участь має держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором; істотну участь мають юридичні особи, зареєстровані у державі-агресорі; істотну участь мають або є кінцевими бенефіціарними власниками фізичні особи - громадяни та резиденти держави-агресора.