В Україні майже 160 тисяч зруйнованих через російську агресію будівель та споруд, приблизно 20 тисяч із них - багатоповерхові.

Такі дані під час пресконференції в Укрінформі на тему "Відновлення: оцінка збитків, завданих РФ, на кейсах Бучі" навів директор ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій", доктор технічних наук, професор Геннадій Фаренюк.

За його словами, визначення матеріальної шкоди, яку завдала російська агресія громадянам України, треба починати з технічних обстежень. І дуже важливо, щоб методики, які застосовуються, давали обґрунтований та зрозумілий експертам результат. При цьому не завжди можна покладатися на методи й інструменти досліджень, до яких вдавалися при обстеженні зруйнованих або пошкоджених будівель у мирний час.

"Фахівці постійно займалися питаннями будівель, пошкоджених унаслідок техногенних аварій чи стихійних лих. Наш Інститут також десятиліттями обстежував пошкоджені будівлі. Але зараз їх кількість зросла в тисячі чи й у десятки тисяч разів. І одна справа, коли йдеться про пошкодження через вибух паливного котла, й зовсім інша - при прямому влучанні ракети. За статистикою, майже 160 тисяч будівель та споруд в Україні пошкоджені через війну. Майже 20 тисяч із них - багатоповерхівки. Це складні інженерні споруди. І потрібен ефективний підхід, який допоможе з'ясувати ступінь їх пошкодження. Найголовніше - об'єктивно визначити: вважати будівлю повністю зруйнованою чи частково пошкодженою, яка підлягає відновленню", - наголосив Фаренюк.

За час війни фахівці Інституту будівельних конструкцій обстежили приблизно 400 багатоповерхових об'єктів. Один із важливих елементів обстеження - визначення, чи можуть люди повертатися до тих частин будинків, які не зазнали прямих пошкоджень, чи безпечно надалі використовувати ці об'єкти. Керівник науково-дослідної установи визнав, що часто експерти не хочуть брати на себе відповідальність і не завжди обґрунтовано ухвалюють рішення про знесення споруд та будівництво на їх місці нових.

"З одного боку, справді набагато краще на місці багатьох об'єктів побудувати щось нове. Але це потребує величезних витрат та гарантує затримки із розв'язанням соціальних проблем мешканців, які змушені будуть роками чекати на спорудження нового житла, тоді як реконструкція частково пошкоджених будівель потребує набагато менше ресурсу і часу", - зазначив Фаренюк.

Всі ці нюанси, за його словами, мають враховувати при оцінюванні ступеня пошкоджень будівель та визначенні заподіяної їх власникам шкоди і вартості відбудови чи реконструкції.

Професор нагадав, що перший етап оцінювання - це огляд будівлі, під час якого відбувається фіксація руйнувань з обрахуванням відсотка обсягу пошкоджених конструкцій порівняно з площею всієї будівлі. Другий етап - визначення впливу пошкоджень на стійкість та безпеку будівлі у цілому: чи можливе відновлення споруди та якими технічними засобами це можна зробити.

"Оцей другий рівень обстежень є визначальним для того, щоб оцінити заподіяну матеріальну шкоду та розрахувати майбутні економічні витрати. Тому що відновити можна все, але не завжди це доцільно. Визначальною все-таки є економіка", - переконаний Фаренюк.

Як повідомлялося, прямі збитки, завдані інфраструктурі України через повномасштабне російське вторгнення, за оцінками Київської школи економіки (KSE Institute), перевищили $150 млрд, майже $56 млрд із них - втрати житлового фонду.