В Україні щороку утворюється понад 10 мільйонів тонн відходів, з яких лише незначний відсоток сортується і йде на переробку.

Такі дані в інтерв'ю Українському радіо навела заступниця міністра захисту довкілля і природних ресурсів Вікторія Киреєва, передає Укрінформ.

За її словами, для вирішення проблеми сміття і було ухвалено рамковий Закон "Про управління відходами". Він, серед іншого, дає змогу чітко визначити: що переробляти, а що захоронювати.

"Якраз цей рамковий закон нам дає змогу чітко сформулювати, що саме має перероблятися, а який відсоток захоронити. Завдяки цьому закону ми відкриваємо можливості для залучення інвестицій", - зазначила Киреєва.

Зокрема, за її словами, для цього у законі передбачені фінансові інструменти, один із яких - екологічний податок на захоронення відходів.

"Зараз Міністерство захисту довкілля напрацьовує підходити до цього разом з Міністерством фінансів і податковою. І в найближчий час ми будемо обговорювати вже публічно проєкт змін до закону", - сказала вона.

"Другий наш інструмент - це "забруднювач платить". І є вже зареєстрований законопроєкт у Верховній Раді про відходи тари та відходи від упаковки. Ми розуміємо, що це найбільший відсоток відходів, і ми не знаємо, що з ними робити. Бо сюди відносяться і пластикові пляшки, і папір, і обгортки, і скляні та алюмінієві банки, і багато іншого. Це, напевно, 95% тої сировини, яку потрібно сортувати. І якраз цей закон чітко впроваджує цей механізм. Він доволі складний. Це нова навіть фінансова система поводження з відходами в Україні. Але вона працює в Європі. Ми будемо починати з кількох видів відходів. Потім перейдемо на батарейки, електронне обладнання, шини, мастила і, навіть, утилізацію автотранспортних засобів", - пояснила заступниця міністра. .

Таким чином, за її словами, зараз поступово напрацьовується нормативно-правова база для впровадження таких інструментів. Додатково вибудовуються нові вимоги до сміттєзвалищ і полігонів, а також трирівневе планування.

"Раніше в Україні як було? Планування щодо поводження з відходами на місцях відбувалося програмно-цільовим методом. Сільрада чи місцева влада обирали перевізника, виділяли кошти і все сміття звозили на полігон. Зараз трохи інший підхід. Спочатку розробляється Національний план поводження з відходами - це інструкція для регіонів. Він уже проходить громадське обговорення між областями. Після нього протягом року кожна область повинна прийняти регіональний план поводження з відходами. А після цього розробляються ще місцеві плани для населених пунктів", - зазначила вона.

Киреєва повідомила, що вже є перші інвестиційні проєкти з будівництва переробних підприємств. Наприклад, у Київській області найближчим часом буде підписання меморандуму з 30-ма громадами. "Також зараз дуже активно в цьому напрямку працює Полтава, Івано-Франківськ, Одеса, Харків. Тобто області рухаються і я сподіваюсь, що найближчим часом люди вже почнуть це відчувати", - додала вона.

Заступниця міністра наголосила, що екологічним податком на захоронення відходів також впроваджуватиметься коефіцієнт для тих, хто збирає відходи і хто далі їх захоронює.

"Той, хто буде збирати несортоване сміття, в нього дуже буде відрізнятися податок від того, хто його сортує. Це перший такий інструмент для впровадження сортування, який держава дає бізнесу, який займається сортуванням. Тому що не буде вигідно перевізникам і тим, хто збирає відходи на полігонах, приймати несортоване сміття. Це просто буде в декілька разів відрізнятися сума. Тобто головна ідея така: хочемо платити менший податок - починаємо сортувати. Коли з'явиться ринок сортування, попит і пропозиція, тоді все це почне розвиватися. Це буде нова сфера розвитку і виготовлення певної продукції з вторинної сировини. Додатково будуть і певні надходження до державного та місцевих бюджетів. І органи місцевого самоврядування якраз зможуть, за рахунок екологічних коштів, облаштовувати місця для збору цього сміття", - підкреслила Киреєва.

Щодо посилення відповідальності виробників, то його Киреєва очікує після ухвалення вже другого закону: "Про тару і упаковку".

"Відповідно до цього закону кожен виробник повинен буде зібрати певну кількість своєї продукції і переробити. А якщо цього не зробить, то сплачуватиме великі штрафи. Тому, наприклад, підприємства, які виготовляють напої, будуть зацікавлені їх зібрати. І вони задіюватимуть інші механізми для залучення людей до здачі цих відходів. Наприклад, як в Європі, де ти можеш здати пластикову пляшку і за це отримати або знижку в магазині, або просто кошти. І другий момент. Виробники, напевно, теж будуть зменшувати кількість обгорток на своїй продукції. Тобто буде все більш простіше. Напевно, вже час це змінювати", - зазначила заступниця міністра.