Уздовж українського узбережжя Дунаю будують 12 терміналів для збільшення потужності портів, водночас розвиток українського Дунаю залежить від позиції Румунії, зокрема щодо проведення днопоглиблювальних робіт.

Про це сказав у коментарі Українському Радіо директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк, передає Укрінформ.

Експерт зазначив, що три порти на українській території Дунаю - Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайський - зараз дуже активно працюють. "Тобто так багато, як зараз, вони не перевантажували практично ніколи, крім радянських часів, адже є одним з варіантів експорту не тільки зернової продукції. Тому нині ми бачимо "ренесанс Дунаю" і зростання інтересу інвесторів та вантажовідправників в цих портах", - зауважив Вовк.

Він зазначив, що зараз на Дунаї будують 12 нових терміналів. Але він усе одно не зможе стати повноцінною заміною Чорноморському порту, констатував Вовк.

"У будь-якому разі йдеться лише про один з варіантів транспортування. Якщо говорити по зерну, то 50% ішло через порти Одеси в межах зернової ініціативи, 25% - через Дунай і ще 25% - через західні прикордонні переходи. Максимум можливого експорту через Дунай сягає близько 20 мільйонів тонн", - наголосив директор Центру транспортних стратегій.

За його словами, Дунай отримав другий шанс, аби бути транспортною артерією і допомагати українській економіці, і дуже важливо, щоб після того, як повністю буде відкрито порти Великої Одеси, він залишався пріоритетним напрямком розвитку та експортної логістики.

"Питання в грошах. По-перше, присилати великі суднові партії набагато вигідніше. По-друге, залізничний тариф до Дунаю був дорожчим, ніж до портів Одеси, та і зараз вартість перевалки на Дунаї є дуже високою для багатьох", - зазначив фахівець.

За його словами, головна проблема Дунаю - це глибини, які не дозволяють працювати з великими судновими партіями. Тож дуже важливо отримати згоду румунської сторони на проведення днопоглиблювальних робіт, а також необхідно вирішити цілу низку інших технологічних моментів, зокрема можливість використання рейдової перевалки на Румунію без залучення її флоту.

"Зокрема, є конвенція ЕСПО, яка регламентує днопоглиблення гирла, і румуни давно заблокували такі можливості. Нам потрібно домогтися того, щоб вони дали згоду. Крім того, нам потрібно отримати можливість цілодобового проходу суден через румунський Сулінський канал. Один з варіантів, що, наприклад, судно заходить в Суліну, завантажується на українських портах і випливає через українську частину в море вже з вантажем", - зазначив Вовк.

Він додав, що делегація Міністерства інфраструктури й відновлення постійно працює з румунською стороною.

Як повідомлялося, ПрАТ «Українське дунайське пароплавство» обговорює умови довгострокових контрактів із світовими зернотрейдерами щодо транспортування агропродукції Середнім Дунаєм.