Профіцит зведеного платіжного балансу України у квітні знизився до $1,397 млрд з $3,404 млрд у березні, тоді як у квітні минулого року зведений платіжний баланс було зведено з дефіцитом $783 млн, повідомив Нацбанк України.

Згідно з його даними, загалом за чотири місяці цього року профіцит сягнув $5,29 млрд, тоді як за підсумками чотирьох місяців минулого року було зафіксовано дефіцит $4,12 млрд.

Таке поліпшення показників у березні пов'язане з чистим припливом за фінансовим рахунком у $1,09 млрд, що було зумовлено припливом за операціями держсектору $1,58 млрд. Загалом за чотири місяці 2023 року чистий приплив сягнув $5,8 млрд проти чистого відпливу за чотири місяці 2022 року $7,4 млрд.

Водночас профіцит поточного рахунку платіжного балансу у квітні цього року в $0,29 млрд у чотири рази менший за минулорічний показник у $1,2 млрд. "Профіцит скоротився завдяки швидшому відновленню імпорту товарів, ніж їх експорту, і все ще значним витратам громадян України, які перебувають за кордоном. Водночас завдяки отриманню гранту від міжнародних партнерів збільшився профіцит вторинних доходів", - пояснив Нацбанк.

За чотири місяці 2023 року поточний рахунок іще має дефіцит $0,6 млрд, тоді як за аналогічний період минулого року профіцит становив $3,2 млрд.

НБУ уточнив, що без урахування реінвестованих доходів і грантів від міжнародних партнерів дефіцит за січень-квітень-2023 становив $5,1 млрд проти профіциту $2,7 млрд за січень-квітень-2022.

Зазначається, що експорт товарів збільшився на 20,2% - до $2,9 млрд, тоді як імпорт - у 1,7 раза, до $4,6 млрд. Порівняно з попереднім місяцем експорт товарів знизився на 22,5%, а імпорт - на 15,2%.

Нацбанк зазначив, що експорт продовольчих товарів зріс у 1,9 раза (порівняно з березнем 2023 року скоротився на 29,6%), зокрема зернових - утричі (порівняно з березнем зменшився на 34,4%), а також чорних і кольорових металів - на 10,0% (порівняно з березнем скоротився на 0,5%).

Експорт в інших товарних групах скоротився, зокрема: мінеральних продуктів (у т. ч. руд) - на 46,5% (+16,7% порівняно з березнем); продукції машинобудування - на 34,6% (-32,8% порівняно з березнем); деревини та виробів із неї - на 26,8% (-18,3% порівняно з березнем); продукції хімічної промисловості - на 10,7% (-12,3% порівняно з березнем); промислових виробів - на 4,0% (-30,7% порівняно з березнем).

За даними НБУ, у квітні 2023 року в номінальному вимірі найбільше зріс експорт до країн Азії - на $657 млн, або в 4,3 раза, а їхня частка в експорті товарів зросла з 8,5% у квітні 2022 року до 30,1% у квітні 2023 року.

Експорт до країн Африки збільшився на $115 млн, або в 4,1 раза, а його частка збільшилася з 1,6% до 5,4%.

Водночас скоротився експорт до країн ЄС - на $291 млн, або на 15,7% зі зменшенням його частки з 78,3% до 55,0%, а також до країн СНД - на $42 млн, або на 26,4% зі зменшенням частки з 6,7% до 4,1%.

Щодо імпорту, то енергетичний імпорт збільшився на 25,3% (до березня зменшився на 31,0%), тоді як неенергетичний зріс у 1,8 раза (до березня зменшився на 11,2%). Зокрема: продукції машинобудування - у 2,4 раза (-14,1% порівняно з березнем); продукції хімічної промисловості - у 2,2 раза (-18,8% порівняно з березнем); продовольчих товарів - у 1,5 раза (-18,6% порівняно з березнем); чорних і кольорових металів - у 2,6 раза (-11,8% порівняно з березнем); деревини та виробів із неї - у 2,7 раза (-8,1% порівняно з березнем); промислових виробів - на 14,3% (-17,8% порівняно з березнем).

У квітні 2023 року в номінальному виразі найбільше зріс імпорт із країн ЄС - на $1,2 млрд, або вдвічі, зі збільшенням частки з 42,6% до 50,7%, Азії - на $855 млн, або в 2,5 раза, а частка - з 20,4% до 30,7%, і країн Америки - на $124 млн, або вдвічі, зі збільшенням частки з 4,6% до 5,5%.

Водночас скоротився імпорт із країн СНД - на $193 млн, або 59,9%, а його частка в імпорті товарів скоротилася з 11,5% до 2,8%.

Як зазначив Нацбанк, дефіцит торгівлі послугами становив $661 млн, що менше за дефіцит у квітні 2022 року в $894 млн завдяки тому, що експорт послуг збільшився на 5,4%, тоді як імпорт скоротився на 8,1%.

Основними факторами зростання експорту послуг було збільшення експорту транспортних послуг (на 16,2% завдяки послугам морського й автомобільного транспорту) та інших ділових послуг (у 1,5 раза). Водночас зменшився експорт комп'ютерних послуг (на 6,7%).

Імпорт послуг зменшився насамперед за рахунок витрат людей, які виїхали за кордон через війну, і короткострокових мігрантів - на 18,8%, до $1,4 млрд. Обсяги імпорту транспортних послуг зросли в 1,9 раза (за рахунок послуг морського, автомобільного та залізничного транспорту), комп'ютерних послуг - у 4,1 раза.

Профіцит балансу вторинних доходів збільшився до $2,0 млрд з $1,7 млрд у квітні 2022 року, що переважно було зумовлено більшими обсягами фінансування за рахунок грантів від міжнародних партнерів.

За даними НБУ, обсяг приватних грошових переказів зменшився на 9,5% - до $945 млн: хоча заробітна плата, яку українці отримують з-за кордону, збільшилася на 7,5%, інші приватні перекази, що надійшли через офіційні канали, зменшилися на 32,5%. Загалом офіційними каналами надіслано на 17,5% переказів менше, ніж у квітні минулого року, тоді як потік через неформальні канали збільшився на 1,6% порівняно з квітнем минулого року.

Загалом за січень-квітень 2023 року обсяги грошових переказів зменшилися на 12,8%, зокрема: чиста оплата праці - на 12,4%, приватні трансферти - на 13,7%.

Чисте кредитування зовнішнього світу (сумарне сальдо поточного рахунку та рахунку операцій із капіталом) становило $307 млн, що майже вчетверо менше, ніж $1,2 млрд у квітні 2022 року.

Загалом за чотири місяці 2023 року чисте запозичення від зовнішнього світу становило $0,5 млрд, тоді як за відповідний період минулого року було зафіксовано чисте кредитування $3,3 млрд.

Чистий приплив прямих іноземних інвестицій Нацбанк у квітні оцінив у $199 млн, тоді як у квітні 2022 року був чистий відплив - $32 млн, зокрема, реінвестування доходів банківського сектору становило $80 млн, чистий приплив акціонерного капіталу - $7 млн, а чисте залучення за борговими інструментами - $112 млн, із них за кредитами сестринських підприємств - $50 млн.

За чотири місяці 2023 року чистий приплив прямих іноземних інвестицій оцінено в $746 млн, зокрема реінвестування доходів банківського сектору - $367 млн, тоді як за чотири місяці 2022 року чистий відплив становив $545 млн за майже такого самого реінвестування доходів $387 млн.

Чисте зменшення зовнішньої позиції за операціями банків із портфельних та інших інвестицій становило у квітні $52 млн: чисте скорочення зовнішньої позиції за статтею "валюта і депозити" ($164 млн) було частково врівноважене чистим придбанням банками цінних паперів нерезидентів ($146 млн).

Чисте збільшення зовнішньої позиції реального сектору (без урахування прямих іноземних інвестицій) становило $1,0 млрд і обумовлювалося переважно зростанням обсягів готівкової валюти поза банками - на $1,0 млрд.

За січень-квітень 2023 року зростання обсягів готівкової валюти поза банками НБУ оцінив у $4,2 млрд порівняно з $3,4 млрд за відповідний період 2022 року.

Чистий відплив із приватного сектору (разом із помилками та упущеннями) у квітні становив $397 млн.