За даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні» у серпні 2022 року Індекс споживчих настроїв українців зріс на 2,3 пункти та становить 75,6 п. Зросли усі складові індикатора, крім Індексу поточного особистого матеріального становища, який залишився на рівні попереднього місяця.

У серпні 2022 року індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 75,6 п., що на 2,3 п. вище за показник липня.

Індекс поточного становища (ІПС) зріс і складає 38,9, що на 1,6 п. вище за рівень цього показника у липні. Складові цього індексу зазнали таких змін:

- індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 30,4, що на 0,2 п. нижче за показник у липні;
- індекс доцільності великих покупок (х5) зріс на 3,5 п. та встановився на позначці 47,3.

Індекс економічних очікувань (ІЕО) у серпні зріс на 2,8 п. та складає 100 п. Динаміка складових цього індексу виглядає так:

- індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2) складає 82,7 п, що на 3,9 п. вище за рівень цього показника у липні;
- індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року (х3) збільшився на 2,2 п. та складає 81,2 п.;
- індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років (х4) зріс на 2,3 п. порівняно з минулим місяцем та складає 136,2 п.

У серпні показник індексу очікуваної динаміки безробіття зменшися на 6,4 п. та складає 140 п. Індекс інфляційних очікувань зріс на 0,3 п. та складає 183,3 п. Очікування українців щодо курсу гривні впродовж найближчих 3 місяців погіршилися: індекс девальваційних очікувань зменшився на 6 п. та складає 151,6 п.

«Основні показники споживчих настроїв залишаються стабільними, є обережна тенденція до зростання останні два місяці. Можна відмітити, що у серпні суттєво зменшилося очікування падіння курсу гривні.» - коментують аналітики Info Sapiens.

Інформація про дослідження

Дослідження споживчих настроїв в Україні проводилося ІП «ГФК ЮКРЕЙН» з червня 2000 року, а з 2019 року його здійснює ТОВ «ІНФО САПІЄНС».

Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років. Структура вибірка відповідає структурі населення за такими параметрами, як стать, вік, розмір населеного пункту і регіон відповідно до останніх наявних даних Державної служби статистики України перед повномасштабним вторгненням росії 24 лютого 2022 р. Дослідження «Споживчі настрої» не проводиться у АР Крим, м. Севастополь, а також інших тимчасово окупованих росією територіях України, де українські оператори не надають послуги мобільного телефонного зв'язку. Також опитування не включає українців, які виїхали за кордон. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1%. У квітні й травні 2020 року, а також у квітні 2021 року через COVID-10, а також з березня 2022 опитування було проводиться методом телефонного інтерв'ю із дзвінками на мобільні номери. Польовий етап даної хвилі тривав з 12 по 18 серпня.

Для визначення ІСН респондентам ставлять такі запитання:

1. Як змінилося матеріальне становище вашої сім'ї за останні шість місяців?
2. Як, на вашу думку, зміниться матеріальне становище вашої сім'ї впродовж наступних шести місяців?
3. Говорячи про економічну ситуацію в країні загалом, ви вважаєте, що наступні дванадцять місяців будуть для економіки країни сприятливим чи несприятливим часом?
4. Як ви охарактеризували б наступні п'ять років - як сприятливий чи несприятливий час для економіки країни?
5. Як ви гадаєте, тепер загалом сприятливий чи несприятливий час робити великі покупки для дому?

За кожним із цих запитань визначають відповідний індекс:
• індекс поточного особистого матеріального становища (х1);
• індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2);
• індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року (х3);
• індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих п'яти років (х4);
• індекс доцільності робити великі покупки (х5).

Значення індексу обчислюють таким способом: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від'ємних величин. На підставі цих п'яти індексів визначають три сукупні індекси:
• індекс споживчих настроїв (ІСН) - середнє арифметичне індексів х1-х5;
• індекс поточного становища (ІПС) - середнє арифметичне індексів х1 і х5;
• індекс економічних очікувань (ІЕО) - середнє арифметичне індексів х2, х3, х4.

Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки. Для визначення індексу очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ), індексу інфляційних очікувань (ІІО) та індексу девальваційних очікувань (ІДО) респондентам ставлять такі запитання:
1. Як ви вважаєте, упродовж найближчих дванадцяти місяців безробітних (людей, які не мають роботи й шукають її) буде більше, приблизно стільки ж чи менше, аніж тепер?
2. Як, на вашу думку, змінюватимуться ціни на основні споживчі товари та послуги впродовж найближчих одного-двох місяців?
3. Як, на вашу думку, зміниться курс долара по відношенню до гривні впродовж найближчих трьох місяців?

Значення ІОДБ, ІІО та ІДО обчислюють таким способом: від частки відповідей, що свідчать про зростання безробіття (інфляції, девальвації), віднімають частку відповідей, що свідчать про зменшення безробіття (інфляції, девальвації), і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від'ємних величин. Значення цих індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Наприклад, значення індексу дорівнює 200, якщо всі громадяни передбачають зростання безробіття (інфляції, девальвації).