Фінансові новини
- |
- 27.08.26
- |
- 17:35
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
На рынке связи снова наметилась длинная игра
09:11 18.08.2016 |

Стас Юрасов
ЛIГАБiзнесIнформ
Экс-министр социальной политики и нынешний депутат Верховной Рады от партии Народный Фронт Людмила Денисова решила затеять масштабную реформу в сфере беспорводной связи. В начале месяца она зарегистрировала в парламенте сразу несколько законопроектов. Их целью проста: отмена налога за использование радиочастот и ввод вместо него специальной платы за эфир.
В чем суть
По задумке Денисовой, плата за использование частот может быть как разовой (при получении лицензии), так и регулярной (подобно нынешнему сбору). Основные полномочия по разработке порядка установления формы оплаты, ее размеров в зависимости от полосы радиочастот и используемой технологии передаются Национальной комиссии по вопросам регулирования связи и информатизации. Она подает свои предложения в Кабмин, а тот дает окончательное добро. Сейчас эту функцию выполняет Минфин. Ежегодно министерство старается увеличивать сбор за использование радиочастот под мобильную связь в целях увеличения доходов бюджета.
Идея Денисовой вряд ли выглядит популярной для Кабмина. Ведь она собирается отменить регулярный налог. По итогам 2015 года он обеспечил в бюджет поступление в размере 2 млрд грн. Кроме того, плата за выдачу новых лицензий в 2015 году принесла казне еще 9 млрд грн: на аукционе были проданы лицензии на связь третьего поколения. Если депутаты поддержат инициативу экс-министра соцполитики, размер сборов за радиочастоты будет зависеть многих факторов. И объем средств, которые получает ежегодно бюджет, станет менее прогнозируемым.
Но Денисова в пояснительной записке к законопроектам утверждает, что руководствовалась исключительно благими намерениями. Она хочет дать НКРСИ больше инструментов для обеспечения более эффективного использования частот для развития конкуренции на рынке.
Регулятор только за
Как такая идея могла прийти в голову экс-министру соцполитики? Ведь тема явно узкоспециализированная. Ее комментарий так и не удалось получить. Зато ЛІГА.net пообщалась с главой НКРСИ Александром Животовским. Тот сказал, что законопроект Денисовой был для комиссии сюрпризом. "Но это (законопроект - Авт.) очень похоже на наши внутренние дискуссии", - добавил он.
Александр Животовский по большому счету поддерживает идею, озвученную депутатом. У НКРСИ действительно наметились серьезные проблемы с эффективностью использования радиочастот на рынке. Чуть больше чем через год нужно объявлять тендер на связь четвертого поколения (4G). А свободных частот под него практически нет. Эфир раздавался его предшественниками в течение многих лет "направо и налево". Десятки компаний получили ценные частоты за копейки, не осваивают их и ждут, пока кто-то из реальных игроков не выкупит у них "право на использование воздуха". Причем по хорошей цене. Суды против таких компаний НКРСИ пока проигрывает. А последние предложения комиссии в части правок Налогового кодекса, где ставку на использование частот для неактивных владельцев ценного эфира планируется поднять в сотни раз, пока не получили однозначного отклика в правительстве и на рынке.
Управляй эфиром!
Как выяснилось, Животовский уже может достаточно четко сформировать мысли о том, как законопроект Денисовой пойдет на пользу рынку. "Сейчас ставки за радиочастоты как меняются? Установил Кабмин повышение, скажем, на 30% в проекте бюджета. А депутаты спорят и договариваются о финальном проценте в ночь принятия бюджета", - рассказывает он. А если предложения Кабмину будет давать НКРСИ, то как предполагает чиновник, к формированию ставок можно будет подходить уже более гибко: каждый раз учитывать состояние отрасли, ее проблемы и необходимость введения рычагов регулирования.
Более того, по словам Животовского, такая реформа может кардинально уменьшить число плательщиков за эфир. Ведь примерно 80-90% компании и организаций платят за эфир по несколько гривен в месяц. "Таких тысячи. Им можно все включить в цену лицензии и избавить от регулярных платежей", - подчеркивает он. И налоги от них государству администрировать не придется.
Совсем другая ситуация, по словам главы регулятора, с крупными плательщиками, которые формируют 90% всех сборов в бюджет. "Вот с ними и работать нужно", - уточняет Животовский. По его словам, с применением предложенного Денисовой механизма выбора разовой и регулярной платы можно увеличивать конкуренцию на радиочастотных конкурсах. Если стоимость лицензии высока, ее можно размыть во времени. То есть, например, обязать победителя 4G конкурса выплатить не все сразу, а по частям.
Кому выгодно
Крупные игроки рынка хотят защищать свои инвестиции. "В условиях, когда телеком операторы активно осваивают радиочастоты 3G, инвестируя в этот проект миллиарды гривен, изменение методов управления платежами за частоты - крайне вредно для инвестпривлекательности рынка и страны в целом", - говорит директор по регуляторному обеспечению Киевстар Владислав Радыш. Его логику тоже понять можно. Киевстару пришлось выложить в прошлом году за 3G-лицензию 3 млрд грн и теперь еще платить более 200 млн грн в год за использование новых частот. А новичок, в случае принятия законопроекта, придет на 4G конкурс и получит рассрочку. Критикуют идею Денисовой и представители МТС Украина (Vodafone) в неофициальных беседах с корреспондентом ЛIГА.net.
В то же время небольшим игрокам (но с большими амбициями), по-видимому, возможная либерализация платежей пришлась по душе. "Рискую оказаться в меньшинстве, но позволю себе отметить: сейчас любая попытка привлечь внимание законодателей к необходимости подвести хоть сколько-нибудь логичную и адекватную основу под расчет размеров рентных платежей за частоты представляется полезной", - отмечает директор по развитию беспроводного оператора Интеллеком (Giraffe) Сергей Колобов.
Напомним, что эта компания с недавних пор принадлежит основателю Киевстара Игорю Литовченко. А он свою очередь вынашивает планы по запуску общенационального 4G-оператора. Интеллеком даже подал заявку в НКРСИ на переоформление своей лицензии в диапазоне 2,3 ГГц на нишевую технологию на современный стандарт LTE (4G). И до начала сентября ждет ответа. Более того, на предстоящем 4G-тендере компания намерена побороться за дополнительный спектр в диапазоне 800 МГц. И, видимо, "рассрочка" ей не помешает.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Найближчими тижнями, вже на початку вересня, Україна отримає новий транш
з оборонної частини кредиту ЄС, що становить 90 млрд євро на 2026-27
роки.
Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишній заступниці керівника Офісу президента Ірині Мудрій у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 20 мільйонів гривень.
Премʼєр-міністр Британії Енді Бернем, який у День Незалежності приїхав із візитом в Україну, привіз важливі новини у сфері ракетного озброєння.
Президент Володимир Зеленський призначив суддів до Вищого антикорупційного суду, що є важливим кроком для отримання фінансової підтримки від ЄС у межах програми Ukraine Facility.
Український розробник безпілотних
систем Airlogix домовився з фінською компанією Innokas про співпрацю у
виробництві дронів. Сторони планують створити у Фінляндії додаткові
виробничі потужності, які працюватимуть за українськими технологіями.
Ця тилова вакансія підходить для кандидатів, що не можуть
виконувати бойові завдання у звʼязку із віком чи станом здоровʼя.
В Україні триває скорочення поголів'я великої рогатої худоби (ВРХ),
зокрема корів, переважно за рахунок присадибного сектору.
Кабінет міністрів збільшив фінансування проєктів відновлення ще на 1
млрд грн, повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.
Міністерство фінансів України 26 серпня 2026 року провело черговий
успішний аукціон з обміну (switch-аукціон) облігацій внутрішньої
державної позики (ОВДП); обсяг задоволених заявок становив 15 млрд грн
за номінальною вартістю.
Котирування на пшеницю на світових біржах зросли на 3,7-6,6% на тлі ескалації війни РФ проти України.
Державна податкова служба України представила концепцію оновлення
Електронного кабінету платника податків для фізичних осіб - підприємців
(ФОП).
Упродовж 2024-2025 років 122 приватні компанії в Україні хоча б в
одному із цих років отримали понад 1 млрд грн доходу, маючи у штаті від
одного до трьох працівників. Їхній загальний дохід за два роки сягнув
майже 470 млрд грн, свідчать дані дослідження аналітичної платформи
Ціни на нафту знижуються у четвер завдяки сподіванням на нормалізацію руху суден через Ормузьку протоку.
Акції китайського виробника гуманоїдних роботів Unitree Robotics у перший день торгів на Шанхайській біржі зросли на 629%. Як повідомляє
Bloomberg, компанія залучила 6,1 млрд юанів ($904 млн) у рамках IPO,
ставши першим виробником гуманоїдних роботів у материковому Китаї, чиї
акції почали публічно торгуватися.
Цей крок зроблено на тлі численних судових позовів проти OpenAI з боку
сімей, які стверджують, що їхні діти зазнали шкоди від використання
ChatGPT, у той час як компанія готується до потенційно рекордного IPO
протягом наступного року.
Уряд Тайваню спрямує 7,4 млрд дол. у запропонованому бюджеті на
2027 рік для фінансування виплати у 10 тис. тайванських доларів
Штучний інтелект вперше самостійно звільнив людину - принаймні, якщо вірити заяві розробників
експериментального магазину Andon Market, яким керує ШІ-модель Luna,
побудована на Claude Sonnet 4.6. При цьому працівник суттєво провинився і
запізнився на 17 із 23 змін.
Генеральний директор OpenAI Сем Альтман вважає, що тривалість
традиційної чотирирічної університетської освіти варто переглянути: він
сам провів у Стенфорді лише два роки, а нині молодь (завдяки, звісно ж,
ШІ) має можливість створити власний бізнес самостійно без тривалого
навчання.
Anthropic розповіла, як працюватимуть водяні знаки у текстах,
створених чат-ботом Claude. Компанія пояснила принцип маркування,
можливість його видалення під час редагування та особливості
застосування технології до програмного коду.
Google запускає нову функцію Sheets Canvas на основі Gemini, яка
зможе перетворювати таблиці на кастомні й інтерактивні міні-програми.