Україна має великі перспективи в нарощуванні поголівʼя свиней аж до показників 1991 року, після якого вони скоротилися в чотири рази.

Такі дані керівник Асоціації "М'ясної галузі" та ГС "Центр підвищення ефективності у тваринництві" Микола Бабенко оприлюднив на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в понеділок.

"Ситуація (у галузі свинарства - ІФ-У) кардинально змінилася у 2022 році у світі, як і з експортом зернових в Україні. Практично Україна втратила додану вартість на експортованих зернових. Водночас ємні щодо доданої вартості галузі, які можуть експортувати великі обсяги з меншими в 10 разів потребами в логістиці, залишаються на стадії розвитку. Йдеться, насамперед, про м'ясну галузь", - сказав він.

За інформацією керівника галузевої асоціації, Україна наразі виробляє близько 600 тис. тонн свинини і забезпечує внутрішнє споживання. Примітно, що до 2022 року внутрішній ринок не забезпечувався вітчизняними виробниками, тому Україні для задоволення споживання доводилося щорічно імпортувати 10-30% свинини.

У 2022 році світові ціни на свинину збільшилися вдвічі, що зробило економічно недоцільним  імпорт до країни свинини. Водночас споживання м'яса в країні скоротилося. Блокування експорту зерна і втрата економічної рентабельності зернового виробництва, переорієнтація аграріїв на виробництво та експорт свинини стають очевидними, пояснив Бабенко.

Він звернув увагу на те, що світове споживання свинини щорічно зростає на 2 млн тонн і до 2030 року, за прогнозами  ОЕСР (Організації економічного співробітництва), обсяг її споживання  виросте на 16,5 млн тонн. Україна, яка виробляє 600 тис. тонн, може і має звернути увагу на цей сегмент, що динамічно зростає в кількісному і грошовому обчисленні.

Керівник групи з експорту Асоціації "М'ясної галузі", засновник ТОВ "Агро-Інвест" Ігор Ляховський нагадав, що з початком воєнних дій в Україні відбувся відтік значної частини споживачів, які формували попит на свинину. При цьому аграрії змогли наростити вирощування свиней  до довоєнного рівня.

"Імпорт м'ясної продукції в Україну скорочується. Це перший дзвіночок, який свідчить про наповнення свого ринку. (...) Щотижня в пʼятницю відбувається спілкування представників переробної галузі та фермерів, на яких обговорюютьсяціни та обсяги закупівель. (...) У нас відбувся відтік населення, відповідно стало менше споживачів. Основним споживачем внутрішнього ринку стало Міністерство оборони, яке купує 30-35% виробленої промисловими виробниками свинини. Якщо воно зробило свою закупівлю, то наступні кілька тижнів не виходить на ринок і ціни на ньому падають. Навіть за дефіциту сировини вартість закупівель у переробників у цей період знижується", - розповів переробник.

Він висловив упевненість, що єдиним виходом із ситуації для збереження позитивної динаміки та збереження рентабельності є вихід на зовнішні ринки, на яких українська якісна продукція може знайти своє місце без особливих зусиль.

Ляховський також переконаний: що більшість переробних підприємств готова до виходу на експорт. За його інформацією, переробні підприємстване стоять на місці. Він наголосив на важливості підтримки держструктурами виходу на експорт українських переробників і звернув увагу, що відсутність уваги до галузі в поточній ситуації загрожує швидким перетворенням внутрішнього ринку на профіцитний. Після чого з високою часткою ймовірності підуть на спад інтереси аграріїв до свинарства, знеціняться держпідтримка та кредитування галузі, а також чинних інвестиційних програм.

"Станом на 1 травня, в усіх категоріях господарств України налічується 5,1 млн голів свиней. З них 66,5% припадає безпосередньо на організоване виробництво в промислових підприємствах. Постійно скорочується поголів'я свиней у населення. Проте в останній рік спостерігався непоганий приріст у бізнес-підприємствах, що й змінило ситуацію на внутрішньому ринку", - повідомив директор департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства Ігор Виштак.

За його словами, 2023 року реалізація м'яса всіх видів сільгосптварин становила понад 3 млн тонн, що на 1,3% більше, ніж роком раніше. З них 56% припадає на м'ясо птиці, 28% - на свинину і лише 14% - на яловичину. Виштак підтвердив, що в Мінагрополітики розуміють перспективність свинарства, де є можливість наростити поголів'я за короткий термін. У міністерстві також фіксують  на внутрішньому ринку скорочення імпорту і зроствння власного виробництва.

Виконавчий директор "Укрбіоетанол" Тарас Миколаєнко, присутній на пресконференції, наголосив на важливості розвитку тваринництва, яке є супутнім бізнесом, що впливає на розвиток біоетанолу. Як приклад він навів досвід Китаю, який реалізував програму використання на транспорті  5-відосків  біоетанолу не через екологію, а саме заради розвитку свинарства.

"До війни Китай купував 8-12 млн тонн кукурудзи для отримання біоетанолу і, відповідно, дешевого протеїну. Він використовується для нарощування м'яса (...) Китай запозичив цей досвід у американців і європейців і вже посідає третє місце у світі з виробництва біоетанолу", - розповів він.

Розповідаючи про досвід Америки, Миколаєнко нагадав, що в цій країні 40% всієї кукурудзи, або 120 млн тон переробляються на біоетанол, що  вчетверо більше, аніж вирощується цієї культури в Україні загалом. Саме біоетанол став продуктом-супутником, який перетворив США на світового лідера з експорту м’яса птиці.

"Україна може отримувати доданої вартості 6 млрд Євро від розвитку свинарства на сухих кормах, а з дешевими протеїнами - відходами біоетанолу, це може бути 12 млрд Євро,  необхідно забезпечити Україну дешевими протеїнами. Якщо цього не зробити, то ми завжди програватимемо конкуренцію американцям або європейцям, які впровадили біоетанолові програми", - констатував керівник "Укрбіоетанол".

Він зазначив, що в умовах війни вкрай необхідно розвивати енергонезалежність, а нарощування власного виробництва біоетанолу надасть змогу Україні скоротити імпорт нафтопродуктів, яких щогодини закуповується на понад $400 тис.

Миколаєнко також нагадав про важливість ухвалення законопроєкту №3356-д у другому читанні, який буде основоположним для галузі біоетанолу.

В.о. виконавчого директора UkraineInvest Олександр Мельниченко, своєю чергою, акцентував увагу на тому, що Україна в умовах війни розробила та реалізує систему інвестиційних політики та практики.

"В Україні створено сучасне проєвропейське інвестиційне законодавство. Два місяці тому закінчилося формування цього законодавства, і воно запрацювало на повну силу. Це законодавство включає в себе, зокрема, таке поняття, як залучення значних інвестицій. Закон про держпідтримку інвесторів зі значними інвестиціями передбачає, що той інвестор, сума інвестицій якого становить EUR12 млн плюс десять робочих місць, отримує цілого листа преференцій від держави", - розповів Мельниченко.

До таких преференцій він зарахував звільнення інвестора від ПДВ, земельних зборів, митних зборів, підтримки при отриманні земельної ділянки та інших, що дають змогу інвестору після укладення спеціального інвестиційного договору отримати 30% відшкодування витрат на інвестицію, зокрема, у вигляді відшкодування витрат на інженерію транспортної інфраструктури, та низку інших преференцій.

Мельниченку нагадали, що UkraineInvest уже працює і вивчає низку інвестиційних проєктів, які будуть представлені Міністерству економіки. Особливу увагу тут приділено переробній галузі. І правом скористатися цим законом може не лише іноземний інвестор, а й національний виробник.

Директор департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Виштак наголосив, що Україна розпочала процес скринінгу законодавства щодо його відповідності європейському. До кінця року уряд очікує зауважень і рекомендацій щодо нього. Після чого у галузі свинарства відкриються перспективи експорту. Уряд вважає, що українські виробники зможуть потрапити зі своєю продукцією до країн Африки, північної Азії та сподіваються, що до Європейського Союзу також.

Асоціація "М'ясної галузі" запросила всіх зацікавлених у розвитку галузі осіб долучитися до Форуму "Зерно. Свині. М'ясо", що відбудеться 12 червня в Києві.