"Нас чекає дуже серйозна боротьба", - заявив незадовго до початку нового блокування українського кордону польський прем'єр Дональд Туск під час зустрічі з фермерами. І додав: "Ми хочемо підійти до цього максимально відповідально".

За словами польського прем'єра, українське сільське господарство "набагато більш європеїзоване з точки зору бізнесу, ніж декому здається". Він зауважив, що йдеться не лише про суто українських виробників, але й інтереси "голландських, німецьких чи датських компаній" в Україні.

В Києві ж безпрецедентну ескалацію на кордоні з Польщею і надалі пояснюють політикою - так само, як і майже рік тому, коли протести польських фермерів лише починалися.

Весь цей час українська влада сподівалася на те, що питання вирішиться за допомогою Брюсселя або після виборів у Польщі. Але з приходом до влади у Польщі політичних опонентів уряду ПіС, ситуація, як виглядає, лише загострилася.

І єдина "раціональна" порада, яку дає український уряд аграріям, - намагатися вивозити свою продукцію не через польський кордон.

Чому це відбувається і скільки це триватиме?

Якщо зовсім коротко і просто - грошей та уваги. Блокади шляхів та кордону, а також видовищні акції, як показала практика, приносять їм і те, і інше.

"Ми не хочемо українцям зла, але виходимо на вулиці, тому що ситуація, в якій ми опинилися, дуже погана. Ми маємо все менше часу, а проблема стає все більшою", - такі заяви польських фермерів лунають вже рік.

Коли на початку 2023 року протести фермерів лише починалися, увага зосереджувалася на падінні цін на сільгосппродукцію, зокрема, і зерно.

Винним оголосили дешеве українське збіжжя, яке, буцімто, заполонило ринок. Але ґрунтовних доказів цього так і не надали Єврокомісії, яку учасники протестів звинувачують у необдуманому відкритті європейського ринку для української аграрної продукції. Та й ціни на збіжжя впали у всьому світі, а не лише в Польщі.

Проте перші протести фермерів змусили Брюссель навесні минулого року сприйняти власне рішення про заборону на імпорт українського зерна до Польщі та інших прикордонних держав-членів ЄС. Легітимізована Єврокомісією заборона була тимчасовою, але у Польщі вона триває і донині, попри зауваження з Брюсселя.

Паралельно під час обговорення європейського бюджету на наступні роки постало питання аграрних субсидій, які складають найбільшу частину видатків спільного бюджету ЄС. Але якщо раніше вони становили близько 60% видатків, то нині - вже близько 30%, і ця частка продовжує знижуватися, бо інші видатки - на мігрантів, на безпеку - зростають.

При цьому Польща є як одним із найбільших аграрних виробників на європейському ринку, так і одним із найбільших отримувачів дотацій, - відтоді, як Польща стала членом Євросоюзу, лише на сільське господарство вона отримала близько 74 млрд євро.

Переговори про членство в ЄС для Польщі були найскладнішими саме в аграрній галузі, і супроводжувалися видовищними протестами фермерів - подекуди доходило аж до спалювання європейського прапора.

"Коли Польща вступила до Євросоюзу, нам довелося виконати умови. І ці умови нам були нав'язані дуже жорстко. Ми також повинні поставити умови для України. Якщо ми не створимо ці інструменти сьогодні, Польща, напевно, не погодиться на вступ України до ЄС", - попереджав польський міністр сільського господарства Роберт Телус у попередньому уряді.

В нинішньому уряді також попереджають: проблеми із зерном та вантажоперевезеннями будуть, як заявив очільник польського МЗС Радослав Сікорський, "найскладнішими" у переговорах України про членство в ЄС.

Поки суперечки і вибори у Польщі тривали, до проблем фермерів додалася і європейська "Зелена угода". Її втілення, на думку фермерів - і не лише польських, - ще більше здорожчить виробництво при тому, що доходи від продажу сільгосппродукції не зростають. Тобто, при більших видатках фермери отримуватимуть дедалі менше доходів.

Саме це призвело до масштабних протестів фермерів від початку цього року по всій Європі, - їхні трактори блокують дороги і присутні на ефектних фото скрізь - від Тріумфальної арки в Парижі до римського Колізею та Бранденбурзьких воріт в Берліні.

І саме це є аргументом тих, хто вважає, що на зерні і на Польщі історія з протестами не вичерпається, - далі можуть піти цукор, курятина або яйця, залежно від того, аграрні інтереси якої країни зачіпатиме український експорт.

Підтвердженням цьому є також плани Єврокомісії запровадити з червня механізм "екстреного гальмування" і повернути мита на українську продукцію, якщо її імпорт перевищить середні показники 2022-2023 року.

Але це жодним чином не нівелює фактор Польщі - великої аграрної країни ЄС, яка буде і надалі матиме спільний кордон з Україною, який до того ж під час війни став "дорогою життя" для руху людей і товарів в обох напрямках.

Якщо ж на кордоні з Польщею закриються ще й залізничні шляхи сполучення, то, крім аграрної продукції, дороги в обхід доведеться шукати також і промисловим та видобувним підприємствам для експорту залізної та марганцевої руди, будівельних матеріалів.

А тоді навантаження на інші пункти пропуску на суходолі та у відновленому завдяки зусиллям ЗСУ морському коридорі значно зросте.

Яка ціна питання для України?

На найближчу перспективу ціною є перекриття одного з небагатьох шляхів, якими Україна під час війни може вивезти на платоспроможний європейський ринок свою продукцію і заробити на цьому валюту, дуже потрібну для підтримки фінансової стійкості усієї економіки.

До війни Україна постачала до ЄС менше третини своєї аграрної продукції, пріоритетними були ринки Африки та Азії. Після того, як Росія напала на Україну і традиційний шлях українського аграрного експорту Чорним морем (через яке йшло до 90% всіх товарів з України) був заблокований, Брюссель вирішив зняти усі обмеження на торгівлю з Україною - так, наче вона вже стала членом ЄС.

У такий спосіб в Єврокомісії хотіли підтримати українську економіку, а також запобігти харчовій кризі у бідних країнах Африки та Азії (а відтак, і більшому притоку мігрантів з цих регіонів).

В результаті у 2023 році до ЄС, за даними Українського клубу аграрного бізнесу, до ЄС вже йшло до 60% української сільгосппродукції.

Якщо ж говорити про грошовий вимір, то, за словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, із загальної суми експортного виторгу у 22 млрд доларів від АПК, близько 54% заробили в Європі.

У Брюсселі оцінюють вартість наданих Україні торгових преференцій у 125 млрд євро. Саме так оцінила ефект від "коридорів солідарності" голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйн. Це у 2,5 раза більше, ніж останній пакет фінансової допомоги від ЄС у 50 млрд євро, розрахований на чотири роки.

З іншого боку, як визнають у самій Єврокомісії, досі негативного впливу імпорту з України на ринок ЄС ніхто не підтвердив. 2023 року імпорт сільськогосподарської продукції з України становив лише 9% від загального імпорту агропродовольчої продукції ЄС. А через польський кордон проходить лише 5% українського аграрного експорту, кажуть в українському уряді.

Але поки що ці цифри, які лунають з Брюсселя та Києва, не дуже впливають на дії протестувальників у Польщі - фермерів, а також перевізників, які наприкінці року лише призупинили свій протест кордону з Україною, пообіцявши повернутися туди у березні.

Попри те, що восени 2023 року Єврокомісія вирішила відмовитися від тимчасової заборони на імпорт українського зерна і продовжити дозвіл для України експортувати свою продукцію до ЄС без обмежень, по факту в Польщі не лише заблокований кордон з Україною, але й діють власні, запроваджені ще навесні минулого року обмеження.

І новий польський уряд збирається лише розширювати список заборон і обмежень - у двосторонній угоді.

"Національна заборона на імпорт зернових, насіння ріпаку та соняшнику, а також деяких продуктів переробки, таких як пшеничне борошно, висівки та макуха, до Польщі залишається в силі", - нагадав у листі фермерам напередодні початку протесту міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський. Він також зазначив, що далі заборони можуть поширитися на такі "чутливі" продукти, як цукор, м'ясо птиці, яйця, м'які фрукти, мед, яблучний сік та олію.

Певною ілюстрацією серйозності намірів уряду стало фото, яке оприлюднив у своєму Х заступник міністра сільського господарства Міхал Колодзейчак. На фото він нюхає мішок із українським цукром і каже, що пахне якось не дуже.

При цьому вже зараз, за оцінками голови парламентського комітету з питань фінансів Данила Гетманцева, лише цього місяця втрати надходжень бюджету через блокаду можуть становити майже 8 млрд грн.

Що може зробити Україна?

Україна може перекрити кордон із Польщею зі свого боку - такі заклики ширяться українськими соцмережами на тлі загострення ситуації на кордоні. Власне, українські перевізники вже це зробили, заблокувавши три прикордонні пункти на в'їзді з Польщі.

В українському уряді також не відкидають можливості дзеркальної блокади.

"Ми за конструктив, але, звичайно, будемо готові реагувати", - підтвердив такі ідеї в коментарі Forbes Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України. Але деталі відмовився уточнити, заявивши, що "це тонка тема".

Можливість цього передбачають і в Польщі. Міністр сільського господарства Чеслав Секерський попередив фермерів, що повне закриття кордону може призвести до зупинки польського експорту товарів в Україну і, таким чином, до втрати багатьох робочих місць. За даними польського уряду, лише аграрний експорт до України у 2023 році приніс понад 1 млрд євро.

З іншого боку, як нагадує аналітик Київської школи економіки (KSE) Роман Нейтер, весь польський аграрний експорт складає близько 50 млрд євро, і частка України в ньому - близько 2%. Тож такі втрати для польських виробників буде не важко компенсувати перенаправленням експорту.

А от для України втрати можуть бути більш відчутними. І справа не лише у зникненні з полиць вже знайомої польської молочки чи яблук. Заборони чи обмеження торгівлі з українського боку не дуже вкладаються у зобов'язання України перед СОТ або ж прагненнями членства у ЄС, - вони нічого не розв'яжуть, а лише ускладнять переговори.

У Єврокомісії, де конфлікт намагаються розв'язати в рамках координаційної платформи з питань експорту і транзиту української агропродукції, нагадують, що хоч право на протест є священним у демократіях, але "національна влада відповідає за забезпечення порядку".

"Дуже важливо, щоб національні органи влади захищали пасажирські та вантажні перевезення, які є важливими для належного функціонування наших ланцюгів постачання та внутрішнього ринку ЄС", - заявив речник Єврокомісії Олоф Гілл.

Але за умов, коли рішення Єврокомісії впродовж місяців фактично ігноруються Польщею, сподіватися на те, що цього разу попередження подіють, навряд чи варто.

Тому українська влада виходить із ще однією пропозицією - шукати інші шляхи для експорту.

Показово, що цей же варіант підказують Україні і з Польщі. Як заявив на Мюнхенській безпековій конференції польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський, проблемні питання експорту зерна та вантажних перевезень Україна зможе вирішити лише із відновленням контролю над західною частиною Чорного моря та встановлення стабільного експортного коридору.

Про те, що українським експортерам "раціональніше" пошукати шляхів в обхід Польщі заявив і заступник міністра економіки - торговельний представник України Тарас Качка. Він припускає, що для української агропродукції польський кордон не працюватиме стабільно у 2024 році.

"На нас чекає ще дуже і дуже довгий процес пошуку спільної мови, перш ніж зможемо сказати, що українсько-польський кордон сприятливий для торгівлі аграрною продукцією", - заявив урядовець, визнавши "надмірні очікування" від заяв про солідарність з Україною.

Натомість, за словами представника українського уряду, нині "бачимо, що за спільною підтримкою ховається накопичення безлічі упереджень не лише в Польщі, а й у фермерських колах по всьому Європейському Союзу".

Раніше низка українських експертів в економіці та дипломатії попереджали, що, з огляду на важливість та вагу АПК для української економіки, Києву варто готуватися до дуже непростих фахових переговорів із ЄС. "Цей дощ надовго", казали вони, закликаючи ретельно відстежувати, хто може бути союзником у цих переговорах, і з ким можливі проблеми.

Як заявляла в коментарі ВВС Україна колишня заступниця міністра закордонних справ Лана Зеркаль, "треба готуватися не до легкого шляху під фанфари, а розуміти, що ми, виходячи на європейський ринок, у когось забираємо частку цього ринку. Тому це не буде легко або під оплески".