Румунія подвоїть пропускну спроможність свого головного чорноморського порту Констанци і дунайських морських шляхів протягом двох місяців, щоб допомогти Україні доставляти зерно за межі досяжності Росії, заявив прем'єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в інтерв'ю Financial Times.

Прем'єр Румунії наголосив, що цей план буде реалізовано незалежно від атак Росії на українські порти на іншому березі Дунаю, на кордоні з Румунією.

"У 2023 році Україна матиме близько 40 млн тонн зерна на експорт. Щоб (сприяти) цьому, ми збільшили пропускну спроможність як у гавані Констанци, так і на шляхах, що ведуть до гавані Констанци, щоб це відбулося. Ми мобілізувалися як могли", - сказав він.

Чолаку нагадав, що обіцянка Румунії розширити судноплавний коридор завдяки поглибленню Дунаю і розширенню портової інфраструктури пролунала після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, що давала змогу українському зерну надходити на світові ринки через Чорне море. Москва також погрожувала комерційним суднам і не давала їм покинути українські порти, що призвело до перенаправлення експорту через Дунай.

"Ми добре засвоїли уроки, пов'язані з Росією. Ми перебуваємо в нульовій залежності від російських енергоносіїв і ресурсів. Наша підтримка України беззастережна", - наголосив прем'єр-міністр Румунії.

За його словами, збільшення пропускної спроможності чорноморського порту Констанца та інших маршрутів надасть змогу експорту українського зерна досягти 4 млн тонн/місяць.

Чолаку повідомив, що наразі здійснюються інвестиції в Сулинський канал. Крім того, існують й інші "рішення", наприклад, дозволити суднам нічний транзит із жовтня і наростити вантажні перевезення мінімум до 14 суден на день. Збільшення вдвічі розміру барж також "означає, що Україні не доведеться так часто використовувати зернові склади", сказав він.

Прем'єр-міністр поінформував, що Румунія відкриє більше автомобільних пунктів перетину кордону і поліпшить свою залізничну інфраструктуру на станціях, що межують з Україною, щоб прискорити перевалку вантажів.

"Румунія мовічить про військову допомогу Києву", - пише FT і додає, що збільшення військових та інфраструктурних витрат, пов'язаних із війною в Україні, впливає на бюджет країни. Центральний банк Румунії прогнозує, що дефіцит бюджету підскочить до 7,5% валового внутрішнього продукту цьогоріч, що набагато перевищує цільовий показник у 4,4% і 6,2% у 2022 році.

Чолаку має намір поточного тижня зустрітися з представниками ЄС у Брюсселі, щоб обговорити заходи щодо усунення дефіциту фінансування. Він заявив, що "немає жодної можливості", щоб ЄС скоротив фінансування Румунії, щоб нав'язати Бухаресту жорсткішу економію.

"Нам довелося реорганізувати бюджет, щоб допомогти українським поставкам", - сказав прем'єр-міністр і додав, що постарається домогтися схвалення ЄС для врахування статей, пов'язаних із війною, за межами розрахунків дефіциту.

"Це були непередбачені витрати... тому нам знадобиться звільнення від податкового кодексу", - резюмував Чолаку.